Брошура «Набута інвалідність дитини. Поради батькам і фахівцям»
https://www.unicef.org/ukraine/documents/acquired-disability
Автор
ЮНІСЕФ, Центр Джерело, KFW
Система роботи ДНЗ з особливими дітьми
Проблема соціальної ізоляції дітей із порушеннями розвитку нині набуває особливого значення. Одним із варіантів її розв’язання є спільне дошкільне виховання здорових дітей і дітей з порушеннями розвитку, тобто інтеграція останніх у дошкільний навчальний заклад загального типу.
Коли дитина з порушеннями розвитку проводить багато часу з дітьми з порушеннями розвитку, вона поступово втрачає шанс «вийти за межі», розкрити та розширити свої можливості, адаптуватися до життя в звичайному соціальному середовищі. У такої дитини виникають проблеми засвоєння соціального досвіду, а згодом на цьому ґрунті – порушення соціальних взаємин. Суспільство може стати для неї малодоступним, і не лише в фізичному плані, а й психологічному.
Традиційно виокремлюють такі порушення розвитку, як порушення слуху, зору, мовлення, опорно-рухового апарату, затримка психічного розвитку, емоційні, інтелектуальні порушення.
Наш дошкільний заклад не один рік працює з дітьми, які мають вади розвитку. Основне завдання, яке ставиться перед педагогами, психологом та логопедами – створення оптимальних умов для розвитку кожної дитини тобто організація ефективного психолого-педагогічного супроводу. Супровід здійснюється поетапно:
І етап – підготовчий
- На даному етапі керівник ДНЗ обговорює з педагогами можливість включення дитини з вадами розвитку в освітній процес. Проводяться опитування педагогів, щоб визначити, яких знань і умінь не вистачає конкретному педагогу, як удосконалити педагогічну майстерність кожного учасника. Ці заходи проводяться у вигляді консультацій, бесід.
- Проводиться робота по підготовці матеріальної бази – встановлення додаткових пристосувань, зонування приміщень.
- Здійснюється налагодження співпраці із закладами, що мають досвід роботи з дітьми з певними вадами розвитку.
ІІ етап – адаптаційний
- На цьому етапі організовують ознайомлення з анамнезом, медичними та психолого-педагогічними документами дитини. Це завдання практичного психолога. Після вивчення документації та знайомства з дитиною практичний психолог проводить навчання для інших фахівців щодо ведення супровідної документації задля організації послідовної та узгодженої співпраці всіх суб’єктів інклюзивного освітнього процесу.
- Адаптаційний період передбачає роботу з батьками дітей із порушеннями розвитку. Результатом психологічної та педагогічної роботи має стати усвідомлення батьками своєї проблеми, прагнення батьків, аби їхні діти виховувалися разом зі здоровими дітьми, а також готовність допомогти їм у цьому.
- Робота з батьками здорових дітей спрямована на інформування батьків, зняття їхнього емоційного напруження, тривожності тощо.
- Щоб здорові однолітки не акцентували увагу на дефекті дитини з порушеннями розвитку, активно взаємодіяли з нею, педагоги та батьки мають демонструвати толерантне ставлення до дитини з порушеннями розвитку. З боку здорових однолітків може виникати безліч запитань щодо дитини з порушеннями розвитку. Це зумовлено як «незвичністю» дитини з порушеннями розвитку, так і властивою для всіх дітей допитливістю. У такій ситуації педагоги мають чесно, тактовно та коректно відповідати на їхні запитання.
ІІІ етап – повного включення
- Створюються умови , що сприяють оптимальній адаптації та соціалізації дитини.
- Діє група фахівців психолого-педагогічного супроводу (психолог, логопед, вихователь, сестра-медична, інструктор з фізкультури) задля адаптації та модифікації освітнього процесу.
- Створюються індивідуальні програми розвитку та розробляються критерії оцінювання досягнень дитини
- Створюються умови, що сприяють підвищенню соціальної активності, формують бажання дітей із порушеннями розвитку досягти поставлених цілей, самореалізуватися, а отже, і прагнення до більш продуктивної життєдіяльності, соціального благополуччя.
- Створюються умови комфортного перебування дитини з особливими потребами в групі (сприяти появі довірливих, доброзичливих взаємин, позитивного настрою, забезпечувати емоційну насиченість дозвілля, різноманітність діяльності).
- Проводяться індивідуальні консультації, як з батьками так і взаємоконсультації між фахівцями з метою отримання інформації про особливості поведінки дитини, діяльності, фізичного стану.
Переваги інтегрованого виховання для дітей із порушеннями розвитку:
- включеність мікросоціум;
- набуття досвіду спілкування;
- розвиток навичок комунікації.
Переваги інтегрованого виховання для здорових дітей:
- отримання знань та уявлень про різноманітність світу міжособистісних взаємин;
- набуття досвіду взаємодії з дітьми з порушеннями розвитку як звичайної (не унікальної, не «милосердної») форми міжособистісних взаємин;
- опанування навичок будувати взаємини з дітьми, які бачать, чують або мислять «інакше».
