фОРМУВАННЯ ПРАЦЕЛЮБНОСТІ, ЯК БАЗОВОЇ ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТІ

«Праця – дуже складне явище, в якому розкривається ідейний, емоційний, розумовий, естетичний, психологічний, творчий смисл людського життя, виховання й самовиховання»

В. Сухомлинський

Працелюбність – риса особистості, що засвідчує готовність брати участь у суспільно-корисній діяльності й досягати високих стандартів якості.

Зміст працелюбності, як базової якості особистості, визначений Коментарем до Базового компонента включає:

·      усвідомлення дошкільником правила: неприродно залишатися пасивним, якщо ти здоровий, нормально – перебувати в дієвому стані;

·      розуміння необхідності й корисності трудових зусиль та їхніх практичних результатів;

·      звичка легко включатися у діяльність;

·      домагання високих стандартів якості;

·      схильність виходити за межі мінімально обов’язкової норми, перевиконувати її;

·      здатність вносити у продукт своєї праці корективи, вдосконалювати його.

Найважливішою умовою організації трудової діяльності дітей є планомірне, цілеспрямоване керівництво нею з боку вихователя. Від цього залежить чітка організація праці дітей, те, чи матиме праця виховний вплив.

До змісту педагогічного керівництва входить:

-       постановка мети в тому чи іншому  трудовому завданні;

-       залучення дітей до праці;

-       прищеплення прагнення до неї;

-       навчання дітей засобів і прийомів роботи;

-       контроль і оцінка дитячої праці;

-       організація багаторазових вправлянь дітей в трудових вправах.

Важливо, щоб праця дітей викликала радісні почуття, задоволення від її результатів, інтерес і прагнення до майбутньої роботи. Все це залежить від уваги вихователя до дитячої праці, від його підтримки і заохочення перших трудових зусиль дітей.

Для здійснення завдань трудового виховання необхідно мати достатню кількість обладнання для дитячої праці. Всі предмети і інструменти треба зберігати в зручному для користування дітьми місці.

У старших групах мають бути кутки для дитячої ручної праці. Тут має бути розміщені робочий столик, шафа для матеріалів, поличка для виробів, покидьковий і природний матеріал для виготовлення іграшок (коробки, катушки, корок, кора, каштани, шишки тощо).

Всі ці предмети та інструменти повинні відповідати гігієнічним вимогам, бути привабливими, зручними в роботі, відповідати силам і зросту дітей. В кожній групі цих матеріалів повинно бути стільки, щоб всі діти мали можливість ними користуватися.

Обов’язковою умовою організації праці дітей є єдність вимог обох вихователів, які працюють в групі. Відсутність єдиних вимог приводить до того, що діти працюють від випадку до випадку, не систематично, не завжди якісно.

Виходячи з того, що залучення дітей до трудової діяльності треба здійснювати систематично, роботу з трудового виховання слід планувати.

Необхідно дотримуватись певних гігієнічних вимог щодо освітлення, повітря, пози, тривалості праці, чергування праці і відпочинку.

Надмірне навантаження призводить до того, що в дитини замість любові до праці виховується негативне ставлення до неї.

Ознайомимося з основними педагогічними принципами організації трудової діяльності:

1.                                      Праця повинна сприяти вихованню в дитини бажання працювати, позитивного ставлення до праці, і на цій основі формувати у дітей усвідомлені трудові уміння і навички.

2.                                      У трудовій діяльності дітей повинен чітко виступати зв'язок між мотивом і продуктом праці, щоб результат трудової діяльності був близьким, а не віддаленим у часі. Дитина  повинна розуміти, що робить і для чого.

3.                                      Трудова діяльність повинна бути посильною для дітей. Залучаючи дитину до праці, закріплюючи за нею певні трудові обов’язки, треба враховувати вікові особливості і можливості дітей з тим, щоб вони свої доручення виконували обов’язково успішно. Успіх приносить дитині радість, почуття задоволення, а справа, яку виконують з радістю, позитивно впливає на розвиток інтересу до праці, на формування трудової спрямованості в майбутньому.

4.                                      Вихованці дошкільного закладу повинні привчатися працювати в міру своїх сил не час від часу, а щодня, систематично і послідовно, причому не лише на заняттях. Тільки так можна наблизити дітей до праці, навчити їх виконувати свої обов’язки, удосконалювати трудові навички.

5.                                      Працю в дошкільному закладі треба організовувати як працю колективу, щоб вона викликала у дітей радість від спільних зусиль, бажання зробити що-небудь не тільки для себе, а й для інших.

Для виховання працелюбності, як базової якості особистості, можна використовувати такі прийоми: показ вихователя, пояснення, спостереження за працею дорослих, екскурсії (в ДНЗ та за межами), бесіди, читання художньої літератури, розгляд картин і бесіда за їх змістом, розповідь вихователя, повідомлення знань, дидактичні ігри, дидактичні вправи, участь дітей у праці дорослих, допомога вихователя, створення ігрових ситуацій, приклад дорослого, заохочення, бесіди-обговорення роботи чергових (оцінювання), спостереження за роботою чергових, нагадування, зацікавлення, коментування, порівняння, бачення власних досягнень співробітництво з дорослим, планування і розподіл обов’язків, домовляння, вправляння, позитивне оцінювання, уточнення, спонукання, зацікавлення результатами роботи, використання елементів сюжетно-рольових ігор тощо.

Кожен метод і прийом повинен сприяти і набуттю знань про працю, і вихованню поваги до людей праці, і вихованню працелюбності.

Таким чином, виховання у дітей працелюбності дуже важливо у роботі з дітьми дошкільного віку. Адже у процесі праці формується загальне позитивне ставлення до навколишнього життя. Вдало виконана робота приносить дітям почуття радості, задоволення, відчуття корисності своєї невеликої справи. Досягнення мети викликає бажання трудитися, надає впевненості діям дошкільнят. В процесі праці у них формується прагнення до колективної діяльності, повага до праці дорослих, уміння доводити справу до кінця, тобто ті морально-вольові якості, які необхідні дітям у школі та в подальшому житті.