Кіровоград. Дитячий садок № 37 "Ластівка"

 





Календари на любой год - Календарь.Юрец.Ру

Мово рідна, слово рідне....

 

 

Методичні рекомендації на тему:

«Забезпечення ефективності мовленнєвих занять»

 

Заняття з розвитку мовлення дошкільників буде ефективним за умови повноцінної реалізації мовленнєвого потенціалу кожної дитини. Педагог повинен:

§  забезпечувати зручне розташування дітей під час занять (по колу, півколом тощо), яке давало б змогу вести розмову (очі в очі) не лише з педагогом, а й з однолітками;

§  уникати надмірного академізму в підході до розв’язання мовленнєвих завдань заняття;

§  добирати теми для обговорення так, щоб вони викликали інтерес, знаходили емоційний відгук у свідомості і душі кожної дитини;

§  проводити заняття спокійно, впевнено, у жвавому темпі, водночас надаючи дітям можливість поміркувати;

§  підтримувати фізичну і психічну активність дітей задля ефективності їхньої інтелектуально-мовленнєвої роботи;

§  будувати з дітьми розмову, а не монолог вихователя;

§  підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну дитину до участі в обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки;

§  розвивати в собі вміння й звичку слухати дітей, не гасити мовленнєву ініціативу своєю надмірною активністю і досвідченістю;

§  уникати втручання в розповідь дитини, виправляння помилок у процесі її мовлення;

§  керуватися певними правилами під час постановки запитань –

-         формулювати запитання так, щоб спонукати дітей до відповіді;

-         адресувати запитання всім дітям, а вже потім викликати для відповіді одну дитину;

-         ставити запитання так, щоб у формулюванні було одне ключове слово, яке й вимагає правильної відповіді

-         запитувати почергово кожну дитину, уникаючи звернень до дітей у тому порядку, в якому вони сидять;

§  сприяти набуттю дітьми досвіду комунікативної взаємодії,  даючи можливість спілкуватися з однолітками – запитувати, повідомляти, пропонувати, обстоювати думки;

§  працювати щоразу з іншою дитиною, уникаючи багаторазових звернень до тієї самої дитини;

§  залучати дітей до активного контролю за мовленням того, хто відповідає, та оцінювання відповіді мовця, ставлячи запитання –

-         чи правильною є відповідь?

-         чи  про все розповів мовець?

-         чи по порядку він розповідав?

§  пропонувати творчі завдання, опираючись на особистий досвід дітей;

§  чергувати мовленнєві завдання з іншими видами дитячої діяльності для збереження інтересу й ініціативності дітей до навчального матеріалу заняття;

§  уникати надмірною захопленістю наочністю і технічними засобами навчання, що відволікають увагу дітей і стримують мовленнєву активність;

§ підтримувати увагу дітей різними способами, як-от – переключення уваги, сюрпризні моменти, проблемні запитання тощо, уникаючи зауважень дисциплінарного характеру;

 

§  закріплювати мовленнєві вміння, набуті на заняттях, під час різних видів діяльності, як-от гра, праця тощо.

 

 

«Говори правильно!»

 

 

Правильно

 

Неправильно

без винятку

без виключення

брати участь

приймати участь

вживати заходів

приймати міри

вважати (думати)

рахувати

зробити висновки

зробити виводи

відчинити двері

відкрити двері

галузь (сфера) виробництва

область виробництва

застосовувати силу

приміняти силу

захід

міроприємство

з цього приводу

по цьому поводу

ласкаво просимо

добро пожалувати

наступний

слідуючий

передплата на газети

підписка на газети

порушити питання

підняти питання

прищеплювати любов

прививати любов

протяг

сквозняк

розплющити очі

відкрити очі

ставитися  добре

відноситися добре

весь тиждень

цілу неділю

«Мовлення дорослих

взірець для наслідування

 

Мовлення дорослих – приклад для дітей. Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мовлення дорослих і зокрема батьків.

Маля навчається говорити завдяки слуху і здібності до наслідування.

Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми, вульгаризми.

Щоб мовлення дорослих у сім’ї стало для дітей взірцем для наслідування, воно має відповідати певним вимогам.

Батькам варто використовувати в розмові з дитиною все лексичне багатство мови: синоніми (прапор, знамено, стяг), переносне значення слів (золота осінь), антоніми, образні вислови. Справжнім скарбом рідної мови є твори усної народної творчості – прислів’я, приказки, загадки, скоромовки.

Яскраве, виразне мовлення дорослих привертає увагу дітей, полегшує розуміння та запам’ятовування. Сухе, монотонне мовлення не може бути зразком для наслідування. Виразність забезпечується інтонацією, що надає мові мелодійності. Інтонація – це вміння регулювати силу голосу, користуватися логічним наголосом, паузами, темпом мови. Не можна кричати в розмові з дитиною. Голосне крикливе мовлення викликає у дошкільників байдуже ставлення до її змісту, роздратованість у поведінці. Дитина намагається відповідати батькам таким самим тоном, що надає мові відтінок грубості. Варто дотримуватись відповідного темпу мовлення. Не розмовляйте з дітьми раннього і дошкільного віку швидким темпом, оскільки стежити за такою мовою батьків їм ще важко, вони відвертаються, стомлюються слухати, так виховується неуважність до слова. Виразність мовлення залежить від чіткої вимови слів, від використання логічних пауз.

Мовлення батьків має бути орфографічно і граматично правильним. У кожній сім’ї варто мати мовні словники, які дадуть можливість дорослим  у будь-який час дізнатися про правильну вимову слова.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!  Дитина швидше навчиться говорити правильно, якщо вона чутиме навколо себе правильну літературну мову дорослих.