Кіровоград. Дитячий садок № 37 "Ластівка"

 





Календари на любой год - Календарь.Юрец.Ру

Cторінка логопеда

 

 

В закладі працюють вчителі-логопеди:

 Плугар Наталія Володимирівна
   -кваліфікаційна категорія "спеціаліст І категорії",загальний стаж
педагогічної діяльності  25 роки; стаж роботи за спеціальністю 19 років.
   -Освіта: Кіровоградський соціально-педагогічний інститут "Педагогічна Академія" 2000 р, вчитель початкових класів та практичний психолог. 
   -Камянець-Подільський Університет ім. Івана Огієнка 2012 р, логопед. Спеціальний психолог дошкільних та шкільних закладів.

 

ГРАФІК РОБОТИ:

ПОНЕДІЛОК      8.00-12.00

ВІВТОРОК         8.00-12.00

СЕРЕДА              8.00-12.00

ЧЕТВЕР              8.00-12.00

 

П`ЯТНИЦЯ        8.00-12.00

 

 

 Хмеленко Оксана Олександрівна.

  -кваліфікаційна категорія "спеціаліст ПЕРШОЇ КАТЕГОРІЇ", логопедичний стаж - 17 років.

   -Освіта повна вища: Кіровоградський державний педагогічний університет ім. Володимира винниченка здобула кваліфікацію вчителя української мови і літератури.

   -ОСВІТА ІІ вища: Камянець-подільський національний університет ім. івана огієнка присвоєно кваліфікацію логопед. спеціальний психолог дошкільних та шкільних закладів

Графік роботи:

понеділок      8.00-12.00

вівторок         8.00-12.00

середа              8.00-12.00

четвер              8.00-12.00

п`ятниця        8.00-12.00

 

 

 
 

Сандрак Тетяна миколаївна

- кваліфікаційна категорія "спеціаліст ІІ категорії", педагогічний стаж - 26 років, логопедичний стаж 8 років.

    -Освіта повна вища київський національний педегогічний університет ім. М.П. Драгоманова здобула кваліфікацію організатора дошкільної освіти, практичного психолога в закладах освіти.

  -ІІ ВИЩА: КАМЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ІВАНА ОГІЄНКА ПРИСВОЄНО КВАЛІФІКАЦІЮ ЛОГОПЕД. СПЕЦІАЛЬНИЙ ПСИХОЛОГ ДОШКІЛЬНИХ ТА ШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ГРАФІК РОБОТИ:

ПОНЕДІЛОК      8.00-12.00

ВІВТОРОК         8.00-12.00

СЕРЕДА              8.00-12.00

ЧЕТВЕР              8.00-12.00

 

П`ЯТНИЦЯ        8.00-12.00

 

 

 

Скільки слів повинна знати вашадитина?

 

  Яку кількість слів може засвоїти людина? Чи є якісь межі, кількісні показники для кожного вікового етапу життя людини? Такі межі існують.

 

   Словник кожної людини поділяється на  пасивний і активний. Активний словник охоплює слова, які людина не тільки розуміє, а й повсякденно користується ними. Кількість слів в активному словнику людини визначає багатство і культуру її мови. Пасивний словник - це слова, які людина розуміє, але не завжди вживає. Пасивний словник завжди більший за активний.

 

    Активний словник малюка постійно збільшується, він становить:

 

• до 1 року 6 місяців - 10-15 слів;

• у кінці 2 року - 300 слів;

• у кінці 3 року - 1000 слів;

• в 4 роки - 2 500 слів;

• в 5 років - 3 500 слів;

• в 6 років - 4 000 слів;

• в 7 років - 4 500 слів.

 

  У дорослої людини словник нараховує 6- 8 тисяч слів.

 

   Якісний склад словника у дітей різного віку неоднаковий. З усіх частин мови в активному словнику дитини переважають іменники - 50%,   дієслова - 30%. Інші частини мови дитина вживає рідко. Дитина у 5 років надзвичайно допитлива, балакуча. Це сприяє швидкому збагаченню її активного словника: швидко засвоюються прикметники, числівники та інші частини мови. Проте і в середньому дошкільному віці   є свої труднощі у засвоєнні слів. Діти мало вживають прислівників, багатоскладових слів, слів на означення абстрактних понять, узагальнюючих назв предметів, слів ввічливості.

 

   Активний словник дитини старшого дошкільного віку наближається  до словника дорослої людини. Дитина вільно користується всіма частинами мови, правильно називає предмети, явища; їх ознаки та властивості. Але і в мові старших дошкільнят ще багато неточно вживаних слів.            

                              

   Тому батьки повинні постійно поповнювати словник дитини новими словами, постійно уточнювати, пояснювати значення слів, активізувати пасивний словник, добиватися заміни діалектизмів словами літературної мови, збагачувати дитячу мову образними народними виразами.

 

 

До уваги батьків, діти яких відвідують заняття з логопедом!

 Пам 'ятайте!

 

1. Дитина має бути готовою до роботи, тому що її свідоме бажання виправити звуки має велике значення.

 

2. При виправленні певного звуку не звертайте увагу на інші спотворені звуки.

 

3. Матеріал має відпрацьовуватися послідовно, а не вибірково. Пропуски окремих етапів роботи впливають на якість виправлення вад мовлення.

 

4. Перехід від одного етапу до наступного відбувається тільки при засвоєнні попереднього матеріалу.

 

5. Кожний виправлений звук необхідно відразу вводити в розмовно-побутове мовлення.

 

6. Дитина повинна займатися щоденно по 15-20 хвилин, при можливості 2 рази на день, виконувати завдання перед дзеркалом, працювати як над новим, так і попереднім завданням.

 

7. Активно допомагайте дитині і вимагайте від неї виконання завдань.

 

8. Перевіряйте перед відвідуванням поліклініки наявність зошиту, ручки, носової хустинки, чистоту носових ходів.

 

Поради батькам.

 

1.  Розмовляйте з малюком кожної вільної хвилини.

 

 2.  Спонукайте його до звуконаслідування, промовляння   перших правильних слів.

 

 3.  Якомога  більше залучайте  дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, загадки, скоромовки, вірші.

 

 4.  НІ В ЯКОМУ РАЗІ не повторюйте неправильну вимову дитини! Пам'ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильну мову!

 

 5.  Не позбавляйте дитину спілкування з однолітками та старшими дітьми.

 

 6.  Не закидайте дитину великою кількістю іграшок. Привчайте бережливо ставитись до іграшок, книжок, картинок.

 

 7.  Заохочуйте словесну творчість дітей! Спонукайте їх до складання лічилок, чистомовок, загадок, віршів.

 

 8.  Уважно ставтесь до запитань вашої дитини! Ваша відповідь повинна бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові   СПОНУКАЙТЕ ДИТИНУ ДО ЗАПИТАНЬ!

 

 9.  Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно   літературної норми!

 

 10.  Не забувайте доречно вживати прислів'я, приказки, загадки!

 

 11.  СВОЄЧАСНО ВИПРАВЛЯЙТЕ  МОВУ ДИТИНИ! Вчасно звертайтесь до  логопеда!

 

 12.  Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправте помилку.

 

Шановні батьки!

 

  Якщо вас турбує мовлення вашої дитини, будьте готові до наступних питань, які ви .можете почути від логопеда:

 

 1. Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладненнями.

 

 2. Як відбувався фізичний розвиток дитини у перший рік життя.

 

 
 
 

Роль сімї

в розвитку мовлення дітей дошкільного віку

 

Мабуть, кожну родину, де росте малюк, непокоїть питання: як забезпечити повноцінний розвиток дитини в дошкільному віці в цілому та мовленнєвий розвиток зокрема.

Мовленнєве виховання дитини починається в ранньому віці. Навички правильної мови, як і всі хороші навички, набуваються в сімї. Все те, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини не забутнє для самої дитини. Розвиток мовлення дитини, що закладене у сімї, розвиток в ній художніх смаків, має велике значення для подальшого життя. Сімя може і повинна допомагати дошкільному навчальному закладу, а потім і школі в справі виховання культури рідної мови.

Мова будь-якої людини збагачується  і вдосконалюється впродовж всього життя. А найважливішим періодом її розвитку є період дитинства,  коли відбувається інтенсивне освоєння засобів мови, форм і функцій мови, письма і читання, культури мовлення.

Мовленню потрібно вчити перш за все шляхом прикладу. Чує дитина правильне мовлення, чітко і ясно сприймає його, мало-помалу добрі навички набувають могутню силу звички. Якщо вухо дитини сприймає який-небудь неправильний діалект, те чи інше неправильно вимовлене слово і також непомітне останнє стає його другою звичкою.

З вадами мовлення важко боротися як педагогам, так і самій дитині. Тому важливо, що і в якому стані сприйме слух дитини в найбільш сприятливі роки його життя. В цей час закладається фундамент, на якому пізніше будується все його мовлення. Це повинні пам’ятати батьки і всі ті, хто  оточує дитину.

Вся увага та старання батьків повинні бути направлені на те, щоб діти чули мову правильну, чітку і логічно послідовну, без помилок та вад.

Ніяке сюсюкання, підробка під лепет дітей, не припускається. Розмовляти з дітьми потрібно звичайною, правильною мовою, але мовою простою і, головне, розмовляти повільно, чітко і голосно. Мова дорослого повинна бути доброзичлива, мяка, лагідна, емоційна й виразна, звучати плавно, мелодійно. Не допускати у спілкуванні з дітьми спотвореної вимови слів, вимовляти завжди слова правильно, як за звуковим складом, так і за формою. Треба прислухатися, чи правильно звучить запитання дитини, а потім на нього відповідати. У розмові з дітьми батьки повинні враховувати рівень їх мови, але разом з тим його власна мова повинна бути більш досконалою: різноманітною за побудовою речення, багатою за словником, виразною за інтонацією. Спонукаючи дитину до запитань, розвивається її пізнавальна активність, забезпечується повноцінний розвиток дитини.

Більш всього можуть дати своїм дітям в їх дошкільний період самі батьки. Систематизувати хороші навички в справі розвитку мовлення дітей звичайний обов’язок самої матері.

Потрібна цілеспрямована послідовна робота з розвитку усного мовлення дитини з використанням народної творчості, звичаїв, традицій, визначених природних та історичних особливостей свого краю.

Якщо б батьки в певній мірі розуміли, яке величезне значення для духовного та всебічного розвитку дітей має обдумане, відповідно їх інтересам словесне спілкування з ними, вони знаходили б більше часу для занять зі своїми дітьми.

Від простої зрозумілої пісні, казки, образно і захоплююче розказаної де-небудь на дивані, який вміщує і матір, і дітей, виразно прочитаного вірша чи оповідання за столом, біля якого зібралася вся сім’я, душа дитини розцвіла б і набула хорошого враження добра і краси, яке залишає в ній незабутні сліди.

Яке б було щастя для окремої дитини і для культури народу, якби батьки зрозуміли, що мова є головним предметом в справі виховання, зрозуміли б значення особливої ролі і відповідальності в справі розвитку мовлення підростаючого покоління. Знімаючи з себе відповідальність, передаючи її навчальним закладам, вони наносять своїм дітям величезну шкоду.

Сім’я є тією ареною, серед якої формується і розвивається розум дитини, його смаки і інтереси, а це все є фундаментом правильної, літературної усної та писемної мови. Саме у сімї складається те чи інше відношення до літератури. Домашні сімейні читання, розповіді в сімейному колі, живі бесіди дітей з батьками та близькими людьми дають направлення літературному розвитку дітей, а також розвитку їх мовлення.

Бажано мати в сімї хоча б невеличку дитячу бібліотеку. Привчаючи дитину бережно ставитися до своїх перших книжок, буде закладено прагнення зберегти їх, як найкращих друзів, на все життя.

В сім’ї, де високо цінується  знання рідної мови в повсякденному житті, де приділяється увага вивченню рідної літератури, де можна чути художнє слово, розвивається мовлення чітке, образне, літературне, де підтримується навіть невеличка зацікавленість літературних знань, мовлення дитини не може не розвиватися правильно і всебічно, не можуть не сформуватися здорові навички і смаки.

Опанування дітьми дошкільного віку правильного мовлення  створить надійне підґрунтя для їхнього успішного шкільного навчання. 

 
 
 

 

 

Що потрібно знати батькам?

 

  МОВА - невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. К.Д. Ушинський образно назвав рідну мову народним педагогом, наставником і вихователем. Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її почуття, сприймання, збагачуються знання про оточуючий світ.

 

   Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема розвитку її мови, належить сім'ї. Адже перші слова, перші речення малятко чує і вимовляє в колі рідних людей- матері, батька, бабусі, дідуся.   Однак дехто з батьків вважає, що дитина починає навчатися літературній мові лише у школі і не звертає належну увагу на формування мовлення  дітей у дошкільному віці. Навчання ж мови починається не тоді, коли дитині дають буквар, а з перших звуків, які вона починає вимовляти.

 

   Отже, дорослі повинні прагнути до того, щоб забезпечити правильний мовленнєвий розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців її життя. Правильне мовлення допомагає малюку встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки і побажання, сприяє успішному навчанню у школі.

 

   Малюків потрібно вчити правильно вимовляти звуки в словах, ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією, правильно дихати під час мовлення.

 

   Дошкільнят навчають узгоджувати слова в реченнях в роді, числі й відмінках, правильно будувати речення.

 

   У дітей дошкільного віку потрібно виховувати й загальну культуру мовлення: вміння слухати звернену до них мову, дивитися в очі співрозмовнику, не перебивати дорослих, не втручатися в їх розмову.

 

   Батьки ні в якому разі не повинні залишатися байдужими до мовних недоліків своїх дітей. У колі своєї сім'ї дорослі розуміють дитину з півслова і вона почуває себе впевнено. Але з віком розширюється мовне коло спілкування дитини і мовленнєві вади стають на перешкоді швидкого встановлення контактів з однолітками, виникають різні ускладнення, психологічні проблеми. Недостатньо розвинена мова, бідність словникового запасу, проблеми у вимові звуків, негативно впливають на загальний розумовий розвиток дитини.

 

 

 

Граматичний лад мовлення.

 

Що повинні вміти діти?

 

 

  Оволодіти  граматичним ладом мовлення означає навчитися правильно вживати відмінкові закінчення слів, дієслівні форми та їх видозміни, узгоджувати іменники з іншими частинами  мови в роді, числі, відмінках; утворювати нові слова за допомогою суфіксів та префіксів; правильно будувати речення, додержуючись відповідного порядку слів у ньому; правильно вживати прийменники, сполучники, будувати складні речення різних видів; та вживати в мові правильно інші граматичні категорії відповідно норм рідної мови.

 

   З раннього віку дитина повинна засвоїти граматичні значення рідної мови, без цього вона не зможе розуміти мову оточуючих у повному обсязі. А це може викликати труднощі у спілкуванні з іншими людьми, значні проблеми виникнуть у дитини і в процесі навчання у школі.

 

   Щоб засвоїти граматично правильну мову, потрібно говорити правильно. К.Д. Ушинський писав, що граматично правильна усна й письмова мова є не тільки знання,   а й звичка, досить складна і різноманітна система дрібних навичок висловлювати свої думки правильно у мовленні й на письмі.

 

   Для того, щоб бути грамотним, мало знань граматичних правил, треба щоб людина звикла ними користуватися. У процесі оволодіння рідною мовою, діти часто помиляються.

 

   Найтиповіші граматичні помилки в мовленні дітей:

 

 - Граматичні помилки словотворення ( неправильне вживання суфіксів, префіксів).

 - Граматичні помилки в словозміні.

 - Неправильне вживання відмінкових закінчень іменників, прикметників, помилки при їх узгодженні.

 - Відмінювання невідмінюваних іменників.

 - Неправильне вживання роду іменників.

 - Вживання іменників, що мають тільки однину у множині, а тих що

 мають тільки множину в однині.

 - Неправильне вживання дієслівних і дієприкметникових форм, займенників, числівників.

 

   Граматичні помилки у дитячій мові - це закономірне явище в процесі засвоєння мовлення, особливо до 5 років. Але граматичні помилки в мовленні дітей необхідно відразу виправляти, це дасть дитині змогу засвоїти граматичні норми. При значних труднощах у засвоєнні дитиною граматики - вчасно звертайтесь до логопеда!

 

 

Що повинні знати діти?

 

  У дитини 5-го року життя відмічаються значні успіхи в розумовому і мовленнєвому розвитку. Дитина починає виділяти і називати найбільш суттєві ознаки і якості предметів, встановлювати простіші зв'язки і точно відтворювати їх у мові.

 

   Їх мовлення стає більш різноманітним, точнішим і багатшим по змісту. Діти звертають більше уваги на мову дорослих, стараються її наслідувати. Збільшення активного словника від 2500 до 3000 слів,   створює дитині можливість повніше будувати свої вислови, точніше висловлювати свої думки. В мові дітей цього віку все частіше з'являються прикметники, якими вони користуються для визначення ознак і якостей предметів. Свої висловлювання діти будують з 2- 3 і більше простих поширених речень.

 

   Діти 5-го року життя починають оволодівати монологічним мовленням. В їх мові вперше з'являються речення з  однорідними обставинами. Вони засвоюють і вірно узгоджують прикметники з іменниками.   У дітей різко збільшується інтерес до звукового оформлення слів. Прислухаючись до слів, які вимовляє дорослий, дитина намагається встановити схожість у їх звучанні. Відповідно, значно покращується їх звуковимова. Повністю щезає пом'якшення приголосних і рідше бувають випадки пропусків звуків, складів.

 

   Більшість дітей до 5-ти років засвоюють і вірно вимовляють .свистячі ( С, З, Ц, ДЗ), шиплячі (Ш, Ж, Ч, Щ, ДЖ), сонорні (Л, ЛЬ, Р, РЬ) звуки. Правильно вимовляють багатоскладові слова, точно зберігаючи в них складову структуру. Частіше вірно вживають в словах наголос, дотримуючись літературної норми вимови слів. На 5-му році життя дитина спроможна визначити на слух наявність того чи іншого звуку в слові, підібрати слова на заданий звук.

 

   Достатньо розвинений мовний слух дитини дає їй змогу розрізняти в мові дорослих підвищення і зниження сили голосу, підмічати прискорення і уповільнення темпу мовлення, вловлювати різноманітні інтонаційні засоби виразності мовлення.

 

   Отже, до 5-років у дітей закінчується процес оволодіння звуковою стороною мовлення. Мова в цілому стає чистішою і виразнішою. Підвищується   мовна активність і діти все частіше задають питання.

 

Шановні батьки! Слідкуйте, чи правильно і вчасно розвивається звукова сторона мовлення у вашої дитини!

 

 

 

Поради логопеда
Шановні батьки! 

Мовна функція є однією з важливих психічних функцій людини.

Порушення мови негативно впливають на весь психічний розвиток малюка, утрудняють його спілкування з тими людьми, що його оточують, відбиваються на його діяльності, характері, поведінці. А це, у свою чергу негативно позначається на опануванні грамоти, на успішності в цілому.

До 7 років в дитини має бути сформована мовна готовність до навчання в школі:

- малюк повинен уміти правильно і чітко виголошувати слова і всі звуки рідної мови, говорити досить гучно, в помірному темпі;

- малюк повинен володіти звуковим аналізом слова, тобто не лише відрізняти звуки один від одного, але і чітко визначати їх послідовність, визначати місце звуку в слові;

- малюк повинен правильно будувати речення різної конструкції, погоджувати слова в роді, числі і відмінку;

- правильно вживати іменники, що не відмінюються;

- правильно підбирати потрібні суфікси при словотворенні;

- малюк повинен логічно, послідовно, виразно, досить повно і точно передавати зміст знайомих казок, розповідей; самостійно складати розповіді по сюжетних картинках, просліджуючи послідовність подій і уловлюючи причинно-наслідкові зв'язки;

- словниковий запас дитини, що вступає до школи, повинен складати не менше 2000 слів, причому в ньому мають бути присутніми всі основні частини мови: іменники, прикметники, дієслова, числівники, займенники, прийменники, частки, вигуки.

Це найголовніше, на що треба звернути увагу. І дуже важливо навчити малюка правильно говорити, терпляче добиватися від нього правильної вимови.
 

 
 

MsoNormal style=p class=i style=br /nbsp;