Сторінка вчителя-логопеда Хмеленко Оксани Олександрівни

ХМЕЛЕНКО ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА.

-КВАЛІФІКАЦІЙНА КАТЕГОРІЯ "СПЕЦІАЛІСТ ПЕРШОЇ КАТЕГОРІЇ", ЛОГОПЕДИЧНИЙ СТАЖ - 20 РОКІВ.

-ОСВІТА ПОВНА ВИЩА: КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА ЗДОБУЛА КВАЛІФІКАЦІЮ ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ.

-ОСВІТА ІІ ВИЩА: КАМЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ІВАНА ОГІЄНКА ПРИСВОЄНО КВАЛІФІКАЦІЮ ЛОГОПЕД. СПЕЦІАЛЬНИЙ ПСИХОЛОГ ДОШКІЛЬНИХ ТА ШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ГРАФІК РОБОТИ:

ПОНЕДІЛОК 8.00-12.00

ВІВТОРОК 8.00-12.00

СЕРЕДА 8.00-12.00

ЧЕТВЕР 8.00-12.00

П`ЯТНИЦЯ 8.00-12.00

9 лютого 2022 року вчитель-логопед: Хмеленко Оксана Олександрівна провела заняття з дітьми старшої логопедичної групи #12 на тему: " Дикі птахи".

Освітньо-корекційний Хаб "Освіта різних - освіта рівних" 12.11. - 18.11.2021 рік

https://learningapps.org/display?v=pqzyq9isc21 - гра "Визнач місце звука К у слові" Автор: Вчитель-логопед Хмеленко О.О.

ЗИМОВІ СВЯТА 2021

КОРЕКЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ 2021 РІК

Консультації для батьків старшої логопедичної групи

ФЕСТИВАЛЬ ПРАКТИЧНОЇ ЛОГОПЕДІЇ

м.Київ

Вчитель-логопед Хмеленко Оксана Олександрівна

провела заняття з розвитку мовлення

з елементами мнемотехніки на тему:

"Домашні птахи"

з дітьми старшої логопедичної групи

для колективного перегляду

Практичний психолог Власова Л.Г.

та вчителі-логопеди

Сандрак Т.М., Хмеленко О.О. і Плугар Н.В.

провели з педагогічним колективом семінар-практикум

на тему: «Психолого-педагогічний супровід

дітей з вадами мовлення»

Мета семінару-практикуму : " Підвищити рівень теоретичних знань педагогів закладу, щодо формування звукової культури мовлення, РЗМ, ЛГБМ та шляхів взаємодії вчителя-логопеда, психолога, фізрука, вихователів ,музичного керівника в роботі з дитиною-логопатом."

Вчитель-логопед Хмеленко Оксана Олександрівна

показала фронтальне логопедичне заняття

для відкритого перегляду

з дітьми середньої групи на тему: «Дикі тварини»

консультаціїї для педагогічних працівників

Інтерактивні технології розвитку мовлення дітей дошкільного віку

Розвиток мовлення — це не лише збагачення словника, формування звукової, граматичної культури та удосконалення зв'язного мовлення. Насамперед, це — розвиток вміння спілкуватися. Тому ми вчимо дітей робити повідомлення, пояснювати, переконувати, допо-внювати, домовлятися, хвалити, надихати, дискутувати, вітати, слухати інших, користуватися вербальними та невербальними (міміка, жести, рухи) засобами виразності.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні поставив перед педагогами основне завдання — виховати особистість, яка успішно діє в різних життєвих ситуаціях. А здатність швидко адаптуватися до нових соціальних умов безпосередньо залежить від комунікативних умінь та навичок, достатній рівень яких дає дитині змогу самореалізуватися й адекватно діяти у соціальному оточенні.

Щоб навчити дитину оперувати своїми мовними знаннями, виховати ініціативну особистість з високим рівнем мовленнєвої творчості, потрібно використовувати у своїй роботі різні методи та прийоми мовленнєвого розвитку, зокрема:

 лексичні та мовленнєві вправи;

 задачки для міркування

 інтерактивні методи — «дерево рішень», «мікрофон», метод багатоканальної діяльності тощо.

Лексичні та мовленнєві вправи

Одним із дієвих методів розвитку мовлення дошкільників є використання лексичних та мовленнєвих вправ. Це завдання практичного характеру для вправляння дітей в активному вживанні слів-означень, антонімів, створенні синонімічного ряду . Метою такого вправляння є розвиток словника:

 збагачення його образними словами — золоте листячко; сонне дерево; шовкова травиця;

 розкриття метафоричних образів — вітер гладив ниви; море заснуло; струмок гомонить; небо цвіте хмарами; небо обтрушує зорі в озерце.

Задачки для міркування

Троє братів мають по одній сестрі . Скільки всього дітей у родині . Четверо .

З трьох звірів один не колючий , другий . не їсть меду , а третій хитрий і не боїться бджіл . Назви кожного зі звірів . ( ведмідь ,лисичка ,їжак )

Використання інтерактивних методів навчання

Розвиток дитини, зокрема й мовленнєвий, відбувається лише у діяльності. Саме тому ми завжди створюємо умови, що стимулюють активність дітей. Так, організовуючи пізнавальну діяльність, слід використовувати різні методи інтерактивного навчання.

Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної, позитивної взаємодії всіх учасників. Використовуючи інтерактивні методи навчання, треба намагатися створити такі умови, щоб дитина мала змогу обговорювати проблеми з іншими, ставити запитання, активно діяти, шукати, досліджувати.

Метод розв'язання проблем або «дерево рішень» містить декілька етапів. Спочатку треба обрати проблему, яка не має однозначного розв'язання (ситуації з життя, епізоди казок), скажімо: «Що потрібно дереву для щастя?». Потім розглядаємо схему— «дерево рішень», у якій стовбур «дерева» — квадрат — позначає цю проблему, «гілки» — прямі лінії — шляхи її розв'язання, а «листочки» — кружечки — її рішення. Пропонуємо дітям, розбившись на підгрупи і спілкуючись між собою, знайти рішення обраної проблеми. Діти, досягнувши взаємної домовленості шляхом обговорення, знаходять своє рішення і малюють його на аркуші паперу: гніздо, метелика, пташку, дощик тощо. Після цього кожна підгрупа розміщує свій малюнок на «дереві рішень» і презентує його.

Треба вчити дітей вислуховувати кожного, хто хоче висловитись. Оцінюємо діяльність дітей лише позитивно. При оцінюванні ми не вживаємо слово «правильно», а кажемо: «цікаво», «незвичайно», «добре», «чудово», «оригінально», що стимулює дітей до подальших висловлювань.

Метод «мікрофон» — це різновид групового обговорення певної проблеми, що дає можливість кожній дитині висловитися у порядку черги, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку з приводу того, як, скажімо, привітати маму зі святом 8 Березня.

Часто ми використовуємо метод «мікрофон» у дидактичних іграх «Закінчи слово/речення», «Ланцюжок», «Коло компліментів» тощо. Учимо дітей дотримуватися певних правил:

• говорити лише тоді, коли отримуєш уявний мікрофон;

• говорити швидко і стисло;

• не оцінювати висловлювання товаришів.

Розглядання картини слід проводити у такій послідовності:

• виокремлення об'єктів, зображених на картині;

• уявлення об'єктів через уявне сприймання їх різними аналізаторами.

Вихователь пропонує дітям:

Діти, уявіть себе справжніми дослідниками, яким подобається все вивчати, розглядати, слухати. Ваша рука легко може перетворитися на зорову (або слухову) трубу. її треба лише скласти так, щоб утворилася труба. Давайте спробуємо побачити крізь цю трубу та назвати тільки один предмет із зображених на картині.

Після того, як діти розглянули всі об'єкти, зображені на картині, запропонувати низку творчих завдань, як-от:

• «прослухати» звуки картини через спеціальні уявні навушники;

• вести віртуальні діалоги від імені зображених персонажів;

• уявно «торкнутися» до картини, визначаючи тепло чи холодно, яка поверхня різних об'єктів (гладенька, шорстка тощо);

• «відчути аромати» картини;

• «вийти за межі зображеного» тощо. Виконання цих творчих завдань забезпечує високий рівень інтелектуальної, емоційної, мовленнєвої активності, дає змогу вихователю протягом усього заняття підтримувати у дітей гарний настрій та інтерес до процесу сприймання.

У результаті використанням елементів ТРВЗ, які є основою розвивального навчання, у дошкільників зникає відчуття скутості, невпевненості, розвивається логічне мислення, пізнавальна активність, мовленнєва та загальна ініціатива.

Ігротека

Загальновідомо, що ігри допомагають дітям упоратися з величезним потоком інформації, яка необхідна для уміння орієнтуватися у навколишньому світі. Особливу увагу приділяйте іграм, які спрямовані на розвиток зв’язного мовлення, формування вмінь комунікативної діяльності у цілому та за допомогою невербальних засобів зокрема).

Гра. Показуха

Діти діляться на команди , Кожна команда задумує слово і використовуючи невербальні засоби, представляє це слово іншій команді ,яка має його відгадати.

Гра. Ланцюжок

Перша дитина називає об’єкт , друга його властивості , третя новий об’єкт з тими самими

властивостями . Наприклад. Морква , морква солодка., солодким буває цукор , цукор білий, білим буває сніг.

Гра. Картина .

Усі у колі. Дитина описує картину на малюнку ,потім передає аркуш з уявною картиною іншому той продовжує уявний опис .

Такі ігри розвивають кмітливість, учать дітей висловлювати будь-які, навіть найнесподіваніші, припущення, щоб знайти компромісний варіант розв'язання проблеми, як, скажімо, у грі «А що було б, коли б... ?». Вихователь пропонує дітям поміркувати і висловити свої припущення: «А що було б, коли б зникли всі дерева на Землі?», «А що було б, коли б хижі тварини у казках стали вегетаріанцями?» тощо.

Широко використовуйте у своїй роботі такі ігри, як «Що й навіщо?», «Що можна робити... (виделкою, гребінцем, піском)-?». Наприклад:

«Уявіть, як ще можна використати олівець (листок, точка, грибок)?» — як указку, диригентську паличку, термометр, жезл .

Разом з усвідомленням поліфункціональності предмета у дітей розвивається уява, а уява, за висловлюванням Альберта Ейнштейна, важливіша за знання, тому що знання обмежені, уява ж охоплює все на світі, стимулює прогрес, є джерелом еволюції.

Лексичні та мовленнєві вправи

ЗАВДАННЯ: дібрати близькі за значенням слова (синоніми) до слів

занедужала — ...(захворіла)

одказує —... (відповідає)

тюпати —... (ходити)

палав — ... (горів)

канючити —... (просити)

теревенити—...(розмовляти)

рипнули —... (скрипнули)

говорити —... (промовляти)

плакати —... (ридати)

приголубити —... (пригорнути)

вештатися —... (бродити)

волає — ... (кричить)

ЗАВДАННЯ: замінити вираз близьким за значенням словом

Сильна метелиця — ... (хуртовина)

Велике нещастя — ... (горе)

Сильний дощ — ... (злива]

Повісити носа— ... (розстроїтися)

Стукнуло в голову – (пригадав)

Плутатися під ногами – (заважати)

Корчити дурника – (прикидатися)

Повісити носа – (розстроїтися)

ЗАВДАННЯ: завершити порівняння (метафору)

Небо синє, наче ... (море)

Повітря тепле, наче ... (парне молоко)

Сніг пухкий, наче ... (пух)

Річка блищить, наче ... (дзеркало)

Дівча гарне, наче ... (калина)

Ведмедик м'який, наче ... (подушка)

Плаття оранжеве, наче ... (апельсин)

Сік холодний, наче ... (лід)

ЗАВДАННЯ: сказати інакше

Срібні хмари — ... (сизі хмари)

Безхмарне дитинство —... (щасливе дитинство)

Срібне волосся — ... (сиве волосся)

Волошкові очі — ... (сині очі)

Щедрий урожай — ... (багатий урожай)

Золоте серце — ... (добре серце)

Золоті руки — ... (умілі руки)

Замилювати очі — ... (хитрувати)

Пекти раки — ... (червоніти від сорому)

Упасти з неба —... (несподівано з'явитися)

Язик свербить — ... (хочеться сказати)

Ані пари з уст — ... (мовчати)

Водити за ніс — ... (обманювати)

Клювати носом — ... (дрімати)

ЗАВДАННЯ: «відгадати» слова

пухнастий, пречистий, іскристий, холодний ... (сніг)

лютий, пекучий, тріскучий ... (мороз)

морозяний, сонячний, свіжий, короткий ... (день)

чисте, блакитне, безмежне... (небо)

прозора, джерельна, чиста... (вода)

чорна, снігова, важка, велика ... (хмара)

запашний, білий, смачний ... (хліб)

червоне, солодке, соковите ... (яблуко)

милозвучна, мелодійна, багата, рідна ... (мова)

ЗАВДАННЯ: «розфарбувати» слова:

весна— ... (зелена, блідо-голуба) :

ніч— ... (чорна, фіолетова, срібна)

метелик— ... (райдужний, червоний)

дощ — ... (срібний, прозорий)

троянда— ... (червона, оксамитова)

небо — ... (синє, блакитне, насуплено-сіре)

світанок — ... (ніжно-рожевий, прозоро-червоний, тремтливий, туманний)

сонце — ... (золоте, жовтогаряче, сліпучо-червоне, осяйно-блискуче)

ялинка— ... (зелена, смарагдова) ;

калина— ... (вогняна, соковито-червона)

ніч — ... (оксамитово-чорна, зоряно-синя, загадково-фіолетова) підсніжник — ... (молочно-білий, весняно-світлий, тендітно-жовтоокий)

Вправа «Творці краси»

ЗАВДАННЯ: перетворити непоширені речення на поширені

Прилинула (на крилах) весна (весна-чарівниця). Махнула рукавом — і потекли (дзвінкі, жваві, веселі) струмки з-під снігу. Все прокидається від (зимового, глибокого, тривалого, міцного) сну. Паростки тягнуться до (ясного, золотого, теплого, весняного) сонця. (Весняні, веселі, кохані) Квіти підводять (тендітні) голівки. А сонце у (синьому, бездонному, глибокому, безхмарному) небі сміється. І цілує (зелену, молоду, несміливу) травичку та

(ніжні, духмяні, чарівні) квіти. А квіти й розцвіли, (засміялися, моргнули сонцю).

Семінар-практикум з елементами тренінгу для батьків

Тема: «Співпраця дошкільного закладу, вчителя-логопеда і сім’ї уподоланні мовних вад дітей дошкільного віку»

Мета:

1. виявити ступінь поінформованості батьків про власну дитину, проблеми у мовленнєвій діяльності, спонукати батьків слідкувати за мовним розвитком дитини у старшому віці, дбати про розвиток у дитини слухової пам’яті, дрібної моторики і сприймання; вчити батьків приділяти велику увагу створенню сприятливого мовного середовища, не допускати двомовності в сім’ї, дотримуватись чіткості та ясності в розмові з дитиною; вчити батьків вчасно звертати увагу на мовні порушення, звертатись за допомогою до вчителя-логопеда; розкрити основні завдання та шляхи реалізації співробітництва в роботі вчителя-логопеда, вихователя, батьків з подолання вад мовлення у дітей; пропагувати необхідність створення батьками належних умов для правильного мовного виховання дитини.

2. Звернути увагу батьків на необхідність своєчасного становлення та корекції дитячого мовлення. Залучати батьків до корекційно-виховного процесу: переконувати, що їхня дитини потребує спеціальної допомоги, додаткової уваги, особливого підходу. Забезпечити умови, що спонукають батьків до об’єднання зусиль з педагогами щодо досягнення позитивних результатів у питанні формування правильної звуковимови у дітей. Розкрити перед батьками творчі підходи до навчання формувати певні знання та вміння. Вчити батьків корекційним прийомам роботи з дитиною дома. Сприяти формуванню задоволення батьків процесом корекційного розвитку дитини

План:

1. Організація батьків.

2. Знайомство.

3. Логопед інформує учасників про мету і завдання корекційної роботи. Міні-лекція на тему: «Що мають знати батьки про фактори і причини які впливають на вади мовлення у дітей в дошкільному віці та їх усунення.»

4. Перегляд відеоматеріалу «Впізнай порушення».

5. Практичне заняття з підгрупами батьків: «Вирішення проблемних ситуацій.»

6. Корекційна робота по подоланню вад мовлення (дислалія).

7. Тест: « Чи достатньо уваги ви приділяєте розвитку мовлення дитини».

8. Тренінг для батьків на тему «Моя точка зору».

9. Поради вчителя-логопеда батькам.

10. Підсумок семінару-практикуму.

Хід заняття.

1. Організація батьків.

А.) Гра «Рахунок до десяти.» (Знімає емоційну та фізичну напругу учасникам. Дорослі стають у коло, закривають очі і по черзі рахують до десяти. Якщо двоє учасників скажуть одну цифру одночасно, то рахунок починається спочатку. Обговорення.

- Які труднощі виникли під час виконання гри ?

Б.) Вправа «Що в імені дитини.» Учасник називає ім’я своєї дитини та говорить комплімент, або рису характеру притаманну власникові імені. Наприклад: Ярослав – трудолюбивий. Іра – гарна і т.д.

- Які почуття виникли під час виконання вправи ?

- Було приємно говорити про свою дитину ?

2.Знайомство.

Гра «Повۥязувальна нитка.» (Логопед пропонує оформити батькам бейджики, написати своє ім’я та по-батькові і прикріпити до одягу.) Дорослі передають один одному клубок ниток, називаючи себе при цьому.

- Ми всі пов’язані однією проблемою, як оцією ниткою. Усунення порушень мовлення наших дітей. Наша з вами спільна задача:

- розв’язати цю проблему .

3. Міні-лекція на тему: «Що мають знати батьки про фактори і причини які впливають на вади мовлення у дітей в дошкільному віці та їх усунення.»

Ще в дошкільному та молодшому шкільному віці батькам слід звернути увагу на вимову звуків у дітей. Діти зі звуковими вадами, коли усвідомлюють свій недолік, стають мовчазні, соромливі, нерішучі, а коли їх ще не розуміють, то вони дратівливі, замкнуті, невпевнені в своїх силах. Дуже важливо своєчасно виявити вади мовлення і звернутися за допомогою до логопеда. Правильна та своєчасна організація логопедичної роботи є запорукою усунення порушень мовлення, підвищення успішності дітей. Грубі дефекти мовлення виникають при порушенні розвитку плода в період з 4 тижнів до 4 місяців.

· Фактори, що сприяють виникненню мовленнєвих порушень:

- Токсикоз при вагітності.

- Вірусні захворювання.

- Ендокринні захворювання.

- Травми, несумісність крові по резус-фактору.

- Родова травма, асфіксія.

- Захворювання в перші роки життя.

- Спадкоємні фактори.

- Несприятливі соціально-побутові умови.

- Травми черепа - де є струс мозку.

Причини чому діти погано говорять.

1. Батьки мало розмовляють з дітьми. (Розмовляти потрібно коли дитина знаходиться ще в утробі матері. Коли дитина народилась потрібно читати казки, вірші, чистомовки, скоромовки, показувати малюнки.)

2. Порушення анатомічної будови артикуляційного апарату. (Анатомо-фізіологічні дефекти: неправильна форма щелепи, зубів, коротка під’язикова складка, язик не достатньо піднімається вгору і не вимовляє звук (Р), неправильний прикус.)

3. Зниження слуху. (Батькам необхідно оберігати слух дітей від сильних звукових впливів, голосно не включати телевізор, магнітофон.) Вчасно звертатись до сурдолога.

4. Наслідують батьків, які неправильно говорять. Мовлення батьків у розмові з дитиною повинно бути правильним, виразним, точним, не повторювати за дитиною спотворені звуки.

5. Дефектна мова оточуючих.

6. Двомовність у сім’ї.

7. Розлад нервової системи дитини ( тривожність, замкнутість, невпевненість у власних силах, дратівливість, дитячі страхи.)

8. Психічні травми.

Дефекти мови, які зустрічаються у дітей : дизартрія, заїкуватість, браділалія (сповільнений темп мовлення), ринолалія, тахілалія (прискорений темп мовлення).

Серед багатьох дефектів мови, які зустрічаються у дітей нашого садочка є поліморфна дислалія - порушення вимови окремих звуків. Вирізняють 3 групи дітей із дислалією:

1. Діти, в яких наявні лише вади звуковимови (фонетичні дефекти).

2. Діти, в яких вади звуковимови ускладнюються недорозвиненням фонематичних процесів (фонетико-фонематичне порушення).

3. Діти, в яких вади звуковимови та звукосприймання поєднуються з порушенням лексико-граматичної сторони мови.

Ми можемо говорити про сім основних видів неправильної звуковимови:

1. ) Сигматизм свистячих - порушення вимови звуків (С, З, Ц, ДЗ) ; (С, З, Ц, ДЗ). (Собака - обака)

2. ) Сигматизм шиплячих - порушення вимови звуків (Ш, Ж, Ч, ДЖ). (Шуба -суба)

3. ) Ламбдацизм - порушення вимови звуків (Л) ; (Л). (Ліс - їс)

4. ) Капацизм - порушення вимови звука (К).(Квочка - вочка)

5. ) Йотацизм - порушення вимови звука (Й). (

6. ) Гамацизм - порушення вимови звука (Г); (Г). (Голова - долова)

7. ) Ротацизм - порушення вимови звука (Р); (Р). Розрізняють такі недоліки вимови звука (Р).

- Пропуск звука (Р) у вимові (замість рак -ак, корова - коова).

- Заміна звука (Р) іншими звуками (В, Д, Н, Л, Г, Й) (Віка замість ріка, тлактол замість трактор.)

- Спотворення звука (Р) (Гаркавість).

4. Перегляд відеоматеріалу «Впізнай порушення».

Шановні батьки. Прошу Вас переглянути відеоматеріал де діти читають віршики та скоромовки та звернути увагу на те, які звуки діти неправильно вимовляють.

«Ходить квочка коло кілочка, водить діток коло квіток»;

«Ромашки рвати ми ходили…»;

«Киця мура …»;

«Наша Маша маленька…»;

«Стоять під снігом сосни сонно…»;

«Бубоніла баба діду…».

5. Практичне заняття з підгрупами батьків :

«Вирішення проблемних ситуацій.»

Логопед пропонує кожній групі по ситуації.

1.) Батьки стали помічати дефекти у мовленні своєї дитини. Але звертатися до спеціалістів за консультацією не поспішають, мовляв, іще «виговориться»:

- Чи правильно чинять батьки ?

- Що робили б ви, якби опинились у такій ситуації ?

2.) Батьки помітили, що мовлення 3 річної дитини помітно відрізняється від мовлення її однолітків. У сім’ї паніка:

- Чи слід панікувати ?

- Як би ви діяли в цій ситуації ?

3.) У дитини порушена звуковимова (чотири групи звуків ). Батьки вважають, що вона лінується говорити правильно і постійно карають її за це:

- Чи правильні методи впливу обрали батьки ?

- Що слід робити в такому разі ?

4.) Мати спотворено вимовляє звук (Р), але не комплексує з цього приводу. ЇЇ п’ятирічний син не вимовляє ряд звуків, зокрема, й звук (Р). Мати вважає, що звертатися до спеціаліста з проблемою звуковимови хлопчика ще зарано:

- Чи була у ваші родині подібна ?

- Що б ви порадили матері ?

5.) У родині двоє дітей. Старша донька спотворено вимовляє шиплячі звуки , свистячі звуки (міжзубна вимова), однак батьки не поспішають звертатися за консультацією до спеціаліста - логопеда. Молодша сестра наслідує старшу:

- Проаналізуйте ситуацію та висловіть свою думку.

6.) Дитина відвідує логопедичну групу. Старанно, відповідально, з інтересом працює на заняттях. Вдома наполегливо просить маму виконувати з нею домашні завдання за рекомендаціями логопеда. Мати відмовляє донці, посилаючись на брак вільного часу:

- Як ви оцінюєте поведінку матері ? Що б ви порадили їй ?

Висновок: Постійне наше спілкування з дітьми, вирішення проблемних завдань - це і є мовленнєвий розвиток дитини. Ситуації, вимагають від нас великого терпіння, витримки, часу - всього цього чогось нам не вистачає. Але виховання і розвиток можна порівняти із вкладом в банк, що внесеш сьогодні, те ж отримаєш з процентами через декілька років.

6. Корекційна робота по подоланню вад мовлення (дислалія).

Якщо у дитини дислалія, то переважно увагу батьки повинні приділяти формуванню звуковимови. Корекційна робота щодо подолання вад мовлення складається із таких видів роботи:

1. Вправи на розвиток мовного дихання та голосу.

2. Вправи з розвитку дрібної моторики пальців рук.

3. Вправи для розвитку артикуляційного апарату.

4. Постановки звуків.

5. Автоматизації звуків.

6. Диференціації звуків.

А. Вправи на розвиток мовного дихання.

Голос людини утворюється під час видиху. Доросла людина за один видих здатна промовити фразу, яка складається з 1--15 слів. Дитина ще не вміє будувати довгі речення і не володіє таким розвиненим диханням. Дорослим слід навчати дитину правильно користуватись диханням під час розмови. У цьому допоможуть нескладні дихальні вправи:

1. Надування бульбашок на поверхні води (через трубочку).

2. «Мильні бульбашки».

3. «Метелики», «Сніжинки», «Надування кульок».

4. «Ліплення снігової баби».

5. «Дуємо на ручку, олівець, вітрячки».

Б. Вправи на розвиток дрібної моторики.

Вправи із розвитку дрібної моторики пальців рук позитивно впливають на розвиток звуковимови тож доцільно проводити пальчикову гімнастику, вправи з ліплення, шнурування та плетення, обведення, штрихування, малювання, розфарбовування.

«Оцей пальчик мій дідусь…», «На ялинці 5 синиць…», «Стали пальчики ура…», «Оцей пальчик в ліс пішов…».

В. Вправи для розвитку артикуляційного апарату.

На усунення вад звуковимови впливають артикуляційні вправи. Мета артикуляційної гімнастики - відпрацювати повноцінні рухи артикуляційного апарата, щоб його органи набували тих положень, які потрібні для правильної вимови звуків і об’єднання простих рухів у складні. Кожна вправа готує артикуляційний апарат до постановки якогось звука. Давайте виконаємо вправи «Дудочка», «Лопаточка», «Грибок», «Чашка», «Усмішка», «Жабка», «Хоботок», «Коник».

Г. Постановка звуків.

Перегляд фрагменту індивідуального заняття логопеда в присутності батьків з метою показу прийомів корекційної роботи.

Д. Автоматизація та диференціація звуків.

Автоматизація звуків проводиться в складах, словах, словосполученнях, реченнях, текстах, іграх.

Висновок:

- Робота по усуненню вад мовлення у дітей повинна проводитися спільно з вихователями, логопедами та батьками.

- Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною.

- Постійно стежте за правильністю мовлення дитини.

- Вірші, скоромовки, чистомовки, казки - стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини. Пам’ятайте, що ваше мовлення є взірцем для наслідування. Тому, воно має бути правильним. Правильне мовлення ваших дітей - запорука успішного навчання в школі.

7. Тест: « Чи достатньо уваги ви приділяєте

розвитку мовлення дитини».

Мабуть, вам дуже цікаво наскільки ви приділяєте увагу розвитку мовлення дитини.

1. Чи маєте ви достатньо вільного часу для розмови з дитиною?