Організація педагогічної взаємодії з дітьми

Загальновідомо, що від характеру педагогічної взаємодії залежить ефективність освітнього процесу.

Перш ніж залучати дітей до будь-якої діяльності, слід їх зацікавити та мобілізувати їхню увагу. Для цього педагогу слід використовувати різні прийоми, зокрема:

·       сюрпризний момент – лист, посилка, прихід гостей, пошук схованого предмета за певними ознаками тощо;

·       раптовість появи об’єкта вивчення чи дослідження;

·       використання яскравих ознак об’єкта – мальовничість, особливості розміру, динамічність, звуки, пов’язані з об’єктом тощо.

Дуже важливо, щоб перше ознайомлення з об’єктом майбутньої діяльності супроводжувалося яскравими враженнями та позитивними емоціями. Дітям потрібно дати час, щоб вони задовольнили першу цікавість, та спеціально організувати збагачення їх цікавими враженнями, інформацією, що служитиме надалі джерелом дитячої ініціативи.

Ознайомлюючи дітей з новою інформацією, слід пам’ятати, що виклад основних наукових даних про об’єкт чи явище має бути лаконічним і мати обсяг, доступний для дітей відповідного віку. При цьому слід пояснити значення нових слів та кілька разів повторити їх разом з дітьми, а ще обов’язково спиратися на попередній досвід і знання дітей: «Хто з вас пам’ятає…», «Хто бачив…», «Хто знає як…» тощо.

Для активізації дітей можна використати:

-        ігрові дії;

-        імітаційні рухи;

-        звуконаслідування;

-        вправи на кшталт «Хто побачив?», «Хто почув?», «Хто здогадався?» тощо.

При цьому слід дати змогу кожній дитині взяти участь у таких діях чи вправах.

Для активізації мислення слід спонукати дітей до порівняння та аналізу, ставлячи відповідні запитання: на що схоже?, чим відрізняється?, як?, чому?, що буде, якщо?.

Закінчити ознайомлення з новою інформацією слід стислим узагальненням нового змісту знань, що їх діти мають запам’ятати.

Для посилення ефекту запам’ятовування потрібно забезпечити репродукцію нових знань. Оптимальний термін відтворення нових знань – не раніше через день і не пізніше ніж через 2-3 дні після ознайомлення з новою інформацією.

Під час репродукції нових знань слід створити умови, щоб кожна дитина мала змогу: у своєму темпі відтворити нові знання та елементи соціального досвіду; взаємодіяти з педагогом в оптимальний для себе спосіб; здійснити рефлексію своїх знань та вмінь.

Особливу увагу хочу звернути на оцінку результатів діяльності дитини. Педагог повинен враховувати, що діти починають осмислювати результат своїх дій насамперед через продуктивну діяльність, сприйняти результат якої (малюнок, конструкція, аплікація тощо) дитині найлегше.

Педагогу не слід забувати, що результат діяльності є засобом самовираження дитини. Тому ніколи не можна підкреслювати неуспіх дитини, а необхідно разом з нею знайти шлях до успіху. не слід захоплюватися порівнянням успіхів різних дітей. це може призвести до завищеної або заниженої самооцінки декого з них. Ліпше порівнювати попередні та наступні результати діяльності дитини.

Негативну оцінку дій дитини ніколи не можна переносити на її особистість. Педагог повинен пам’ятати, що негативна оцінка діяльності дитини, що діє у колективі, викликає у інших дітей відповідне ставлення до неї, бо дошкільникам важко відокремити оцінку дії дитини від оцінки її особистості.

Критерії оцінки слід чітко співвідносити з рівнем вимог до дитини – з урахуванням рівня її розвитку, конкретних умов діяльності тощо.

І наостанок слід наголосити, що ми педагоги працюємо не просто з дитиною, не просто з людиною, а з особистістю, тому під час організації взаємодії з дітьми, про це необхідно пам’ятати.