тренінг "Педагогічне спілкування"

Мета:

• формувати професійну самосвідомість педагогів;
• ознайомлювати педагогів з практичними матеріалами з питань розвитку толерантних якостей у дітей та дорослих;
• навчати педагогів конструктивних методів розв’язання конфліктних ситуацій;
• гармонізувати взаємини у колективі.

Хід тренінгу

Тренер: Розпочати наш тренінг хочу з вправи «Килим»

(На підлозі лежить килим перевернутий навиворіт. Завдання: учасники стають на килим. Потрібно без слів перевернути килим не виходячи за його межі. Через деякий час дозволити спілкуватися).

Тренер: Проблема спілкування — центральна проблема педагогіки. Педагогічне спілкування визначається у психології як взаємодія суб’єктів педагогічного процесу, що здійснюється знаковими засобами та спрямована на зміну якостей, стану та поведінки партнера. Метою педагогічного спілкування є передача суспільного досвіду від педагога до дитини та професійного досвіду від педагога до педагога. Під час цього процесу відбувається становлення та збагачення індивідуального досвіду як вихованців, так і педагога. Ефективність педагогічного спілкування залежить від рівня розвитку комунікативних навичок педагога.

Психологічні засоби комунікативного впливу поділяються на вербальні і невербальні. Вербальними засобами комунікації є слова, невербальними — поза, міміка, жести, інтонація. Слово є основним засобом педагогічного спілкування. Воно впливає на почуття та свідомість, стимулює мислення та уяву, створює потребу в пошуковій діяльності.

Вправа «Хто я?»

Мета: розвивати вміння чітко ставити запитання.

Одному з учасників одягається наголівник з зображенням особи. За допомогою навідних запитань потрібно визначити хто ти.

 (В.О. Сухомлинський, Лілія Гриневич, Ольга Сумська, Котигорошко)

Тренер: Іноді невербальні засоби комунікації є більш інформативними, ніж слова співрозмовника. Людина розкривається у тому, з якою інтонацією вона говорить, як діє, як поводиться, яку прибирає позу. Дитині не завжди вдається знайти мовленнєві еквіваленти своїм думкам та почуттям. Про її справжні тривоги можуть розповісти невербальні прояви під час спілкування. Перевіримо, чи добре ви розумієте «мову тіла».

Вправа «Відгадай емоцію»

Мета: розвивати здатність розпізнавати й адекватно оцінювати емоції та стан співрозмовника.

Тренер пропонує учасникам обрати картку із зображенням певної емоції і відтворити цю емоцію за допомогою міміки, жестів, рухів. Інші мають відгадати емоцію. (захоплення, пихатість, страх)

Наприкінці вправи учасники обговорюють, чи легко було виконувати завдання, що вони відчували під час виконання, що нового дізналися.

Учасники отримують пам’ятку «Мова тіла» (за Надією Клюєвою):

Мова тіла

{C}v  {C}Руки, повернені долонями вгору, — відкритість, бажання співпрацювати.

{C}v  {C}Нахилена убік голова — зацікавленість.

{C}v  {C}Руки, схрещені на грудях, — захисна реакція.

{C}v  {C}Пальці, сплетені у замок, — закритість від спілкування.

{C}v  {C}Спроби наблизитися до співрозмовника — прагнення досягнути більш дружніх стосунків.

{C}v  {C}Спроби відійти від співрозмовника — бажання зробити стосунки у цій ситуації більш формальними.

{C}v  {C}Ноги (все тіло), повернені до виходу з приміщення, — бажання закінчити розмову.

{C}v  {C}Руки, розведені у сторони, плечі, здійняті догори, — безсилля.

{C}v  {C}Погляд, відведений убік під час розмови, — сумніви, підозра.

{C}v  {C}Неодноразове торкання носа, легке потирання — сумніви.

{C}v  {C}Кидання предметів на стіл, різкі рухи — демонстрація свого роздратування, агресії.

{C}v  {C}Стійкий візуальний контакт протягом усієї розмови — відкритість.

Тренер: Процес спілкування потребує від педагога особливих знань та вмінь. Багато педагогічних помилок пов’язані з невмінням бачити за вчинками дорослих та дітей справжніх мотивів та потреб. Отже, спілкування починається зі сприйняття. Чи добре воно у вас розвинене? Пропоную вашій увазі тест, який допоможе з’ясувати, чи вмієте ви уважно слухати співрозмовника.

Тест «Активне сприйняття»

{C}v  {C}Чи справді, що у Шотландії проживає чоловік, якому закон дозволяє одружитися на сестрі його вдови? (Ні, якщо у чоловіка є вдова — він помер.)

{C}v  {C}Як правильно казати: «Дев’ять та п’ять дорівнює тринадцять» чи «Дев’ять та п’ять буде тринадцять»? (Дев’ять та п’ять буде чотирнадцять!)

{C}v  {C}Скільки кубічних метрів грунту в ямі завдовжки 6 м, завширшки 5 м та завглибшки 3 м? (У ямі немає грунту.)

{C}v  {C}Хто найкраще бачить у повній темряві: леопард, сова чи кажан? (У повній темряві ніхто не може бачити.)

{C}v  {C}Скільки тварин кожного виду Мойсей взяв з собою на ковчег? (Мойсей нікого не брав. Це зробив Ной.)

{C}v  {C}Яка гора була найвищою у світі до того, як відкрили Еверест? (Гора Еверест, бо її відкрити неможливо.)

Примітка: Тест гумористичний, бали не підраховуються. Тест призначений для показу того, як важливо дуже уважно слухати співрозмовника та враховувати найменші дрібниці у його висловлюваннях. Тому тренер після кожного запитання робить паузу, під час якої пропонує учасникам записати відповідь у свій записничок, і лише після цього озвучує правильну відповідь. Так учасники отримують змогу оцінити власну уважність.

Тренер: Так, дійсно, уважним бути досить важко. Пропоную вам правила активного слухання, що допоможуть зробити спілкування більш ефективним та конструктивним:

{C}·         під час розмови дивіться співрозмовнику в очі, але не постійно, а час від часу, щоб утримати контакт;

{C}·         ніколи не завершуйте речення замість співрозмовника;

{C}·         відповідаючи намагайтеся дати зрозуміти, що ви почули співрозмовника: «Так, я вас зрозумів…»;

{C}·         ставте запитання, якщо ви щось не зрозуміли;

{C}·         тримайте паузу перед відповіддю — це свідчить про те, що ви добре обміркували те, що кажете.

Дуже важливу роль у досягненні успіху відіграє спілкування з колегами, іншими людьми. Образи, суперечки, конфлікти, страждання — це наслідки неправильного спілкування. Багатьох конфліктів можна уникнути, вчасно зупинившись. Якщо хтось навмисне хоче «зачепити» вас — скажіть: «Вибачте, але конфлікту не буде. Мені дуже прикро, що у вас поганий настрій, та мені не хочеться з вами сваритися».

Вправа «Гідна відповідь»

Мета: відпрацьовувати навички конструктивного виходу з конфліктних ситуацій.

Час: десять хвилин.

Учасники сідають кружка. Тренер дає кожному картку, в якій зазначено певне зауваження з приводу зовнішності чи поведінки когось з учасників. Усі по черзі промовляють записану на картці фразу, дивлячись в очі тому, кому її адресовано. Завдання кожного — гідно відповісти на цей «випад». Коли кожний учасник виконає завдання і побуває у ролі «жертви» та «нападника», група переходить до обговорення цієї вправи. Тренер пропонує кожному учаснику проаналізувати:

{C}·         коли він більш комфортно почувався — коли «нападав» чи коли «захищався»;

{C}·         чи вдалося йому не сприймати близько до серця чужі зауваження.

Робота в групах. «Представлення психотехніки»

Учасники діляться на 4 підгрупи. Кожна підгрупа має розіграти дану психотехніку. Потім розповісти про її плюси та недоліки.

 Психотехніка «Зовнішня згода»

Принцип: необхідно погодитися з чимось у висловлюванні співрозмовника.

Приклад: «Я також вважаю, що нам необхідно обговорити цю проблему», «Мене це також дуже непокоїть», «Згодна, що це неприємно».

Переваги техніки: людям приємно, якщо з ними погоджуються. Співрозмовник відчуває, що ви налаштовані вислухати його. Так розв’язання проблеми переходить з емоційного способу в когнітивний.

Психотехніка «Так, я такий, і мені вже пізно змінюватися»

Принцип: ви повідомляєте співрозмовнику, що те, у чому він вас звинувачує, притаманне вашій особистості.

Приклад: «Я завжди спізнююсь, мені подобається відчувати себе не прив’язаним до часу, це дає мені відчуття свободи. Я такий».

Переваги техніки: використовується під час грубих нападів, які зачіпають вашу особистість, обеззброює опонента.

Обмеження техніки: заводить опонента в глухий кут, чим викликає роздратування.

Психотехніка «Пошкоджена платівка»

Принцип: у відповідь на претензії співрозмовника та його обвинувачення декілька разів повторюйте одну фразу, доки співрозмовник не вичерпає свої сили.

Приклад: ви запізнилися на роботу, у відповідь на критику керівника можете сказати: «Такого більше ніколи не станеться», також можуть бути такі фрази «Я подумаю про це», «Я вас зрозумів», «Я не можу зараз обговорювати це».Переваги техніки: використання цієї техніки дає змогу зекономити емоційні ресурси, конфлікт при цьому не зростає.

Психотехніка «Нескінченне уточнення»

Принцип: у відповідь на критику, ви ставите опоненту безліч уточнювальних запитань.

Приклад: «Вибачте, що ви маєте на увазі?», «Що б ви мені порадили зробити?».

Переваги техніки: використання техніки дає змогу дізнатися про позицію опонента, знижує емоційну напругу, дає час на роздуми про те, як відреагувати на критику.

Тренер: Наш тренінг підходить до кінця. Пропоную наостанок Вам переглянути мультфільм «Як правильно треба домовлятися»

https://www.youtube.com/watch?v=ro0ABHV2hFQ

Тренер: Який висновок можемо зробити після перегляду.

 Отже, якщо не спілкуватися і конструктивно не вирішувати конфлікти це веде до руйнування: відносин, сім’ї, планів тощо. Потрібно шукати конструктивні шляхи вирішення конфліктів. А в цьому допоможе тільки спілкування.

 Рефлексія

Тренер пропонує визначити:

{C}·         які з вправ сподобалися найбільше, чому;

{C}·         під час виконання яких вправ виникали труднощі;

{C}·         яка вправа була зайвою.