|
Системний підхід до використання педагогами дошкільного закладу елементів інноваційних технологійСьогодні вітчизняна система освіти відходить від тотальної уніфікації навчально-виховного й управлінського процесів, реформується на засадах демократизму, національної спрямованості, інтегративності, диференціації, індивідуалізації, гуманізації та гуманітаризації, технологізації. Триває інтенсивне переосмислення цінностей, долаються консерватизм і стереотипи педагогічного мислення. Основними науковими підходами до формування сучасного освітнього процесу виступають: гуманістичний, системний, особистісно орієнтований, діяльнісний, цілісний, інноваційний,ситуативний тощо. Становлення та розвиток України як демократичної держави, модернізація національної системи освіти підносять у ранг пріоритетних проблему інноваційної діяльності дошкільних навчальних закладів. Саме тому в нашому дошкільному закладі розроблено систему організаційно-методичного забезпечення впровадження елементів інноваційних технологій, яка базується на основі наукових підходів: системності, інноваційності, цілісності, особистісної орієнтованості, діяльності та принципах гуманізму, диференціації, індивідуалізації, соціальної детермінації. Велике значення для впровадження інновацій в роботу дошкільного навчального закладу мають фактори впливу на інноваційний процес, а саме: – формування інноваційної культури педагогів; – постійна підтримка педагогів-новаторів за допомогою не лише соціальних і психологічних методів заохочення, а й матеріальних; – створення умов (соціальних, організаційних, психологічних) для здійснення експериментальної діяльності; – залучення інвесторів. На нашу думку, до основних компонентів інноваційної діяльності освітнього закладу слід внести мотиваційний, креативний, когнітивний і рефлексійний . Основними параметрами структурних компонентів інноваційної діяльності ми визначили такі: зацікавленість, бажання, готовність, потреба в здійсненні інноваційної діяльності (мотиваційний компонент); прагнення до самоосвіти, вміння творчо мислити, здатність генерувати оригінальні ідеї, уміння приймати нестандартні рішення (креативний компонент); знання нормативно-правової бази інноваційної діяльності, володіння основними поняттями педагогічної інноватики, розуміння суті педагогічної інноватики, знання основних законів менеджменту освітніх інновацій та педагогічної інноватики (когнітивний компонент); самоаналіз інноваційного досвіду, контроль та оцінювання інноваційної діяльності, розробка критеріїв оцінювання процесу впровадження інновацій та коригування результатів інноваційної діяльності (рефлексивний компонент). І якщо перші два компоненти (мотиваційний і креативний) повністю залежать від особистості педагога, його готовності до інноваційної діяльності, то когнітивний і рефлексивний залежать від дій адміністрації дошкільного закладу по створенню організаційно-методичного забезпечення інноваційної діяльності. Підвищення рівня професійної компетентності, оволодіння педагогічним колективом інноваційними технологіями, збільшення кількості педагогів, які мають достатню теоретичну підготовку для здійснення інноваційної діяльності, є одним з основних завдань адміністрації нашого закладу. З цією метою ми в закладі започаткували проведення цільових науково-практичних семінарів, під якими ми розуміємо систему постійно діючих семінарів, об’єднаних єдиними цілями. Обов’язковою вимогою до проведення цільових науково-практичних семінарів є їх чітка спрямованість на реалізацію визначеної мети на засадах диференційованого підходу. Під диференційованим підходом ми розуміємо організацію семінарів на основі діагностики готовності різних категорій педагогічних працівників до інноваційної діяльності. Досить результативними, як свідчить практика, є постійно діючі семінари за темами: “Моделювання як чинник забезпечення інноваційної діяльності”; “Інтерактивні технології та їх використання в навчально-виховному процесі”; “Інноваційні технології у вихованні дітей дошкільного віку”. Крім довготривалих цільових семінарів, в закладі проходять короткотривалі семінари, розраховані для різних категорій вихователів, наприклад «Використання методики ТРВЗ для формування логіко-математичної компетентності старших дошкільнят», «Методика «сендплей» в роботі з дітьми раннього віку» тощо. Семінар має бути налаштованим на відпрацювання й закріплення ефективних моделей поведінки, максимально активну участь слухачів, взаємообмін досвідом та використання ефективної групової взаємодії з метою забезпечення педагогів знаннями та вміннями, що необхідні для вирішення конкретних завдань. Наприкінці кожного етапу семінару проводиться рефлексія: визначення результатів, спрямування на майбутню діяльність. Особлива увага в структурі та змісті цільових семінарів приділяється формуванню в їх учасників мотивації до інноваційної діяльності, оволодіння знаннями з питань педагогічної інноватики. Організаційно-методичне забезпечення інноваційної діяльності в нашому закладі реалізується не лише через форми, а й через інтерактивні методи роботи, як-то: метод “мозкового штурму”, елементів тренінгів, кейс-методу, емпатії, інверсії тощо. Метод колективного генерування ідей щодо вирішення творчих завдань, що був запропонований американським ученим А. Осборном, як удосконалений варіант сократівського діалогу з використанням вільних асоціацій, одночасним створенням психоеврістичного мікроклімату в процесі групової роботи, покликаний відібрати якомога більше ідей, звільнитися від інерції та стереотипу мислення при вирішенні творчого завдання. Основний принцип методу – заборона будь-якої критики ідей, запропонованих учасниками “штурму” та підтримка найнесподіваніших пропозицій. Успіх застосування методу “мозкового штурму” в ході цільових семінарів залежить від професіоналізму керівника, який має вміло направляти хід дискусії, вдало формувати питання; бути доброзичливим і мати належне почуття гумору. Основні переваги використання зазначеного методу полягають у повній рівноправності всіх учасників дискусії, недопустимості авторитарного підходу до організації дискусії з боку керівника . Доброзичливий мікроклімат забезпечує необхідні умови для творчої продуктивної співпраці. Досить ефективним методом навчання педагогічних працівників ми вважаємо введення тренінгових вправ – систему спеціально підібраних вправ із саморегуляції психофізіологічного стану; тренування психічних якостей особистості (уяви, пам’яті, волі тощо); відпрацювання способів прийняття та обробки інформації, створення засобів організації праці тощо. Тренінгові вправи з працівниками нашого дошкільного закладу проводить практичний психолог Власова Л.Г. під час семінарів практикумів, ділових ігор, засідань творчих груп тощо. Особлива цінність тренінгових вправ полягає в тому, що їх учасники мають можливість відкрито надавати оцінку як своїм дітям, так і поведінці своїх колег. Питання, які обговорюються в процесі проведення тренінгів (хто я? який я працівник? яке моє місце в колективі? що цінують та засуджують у моїх вчинках колеги? Чи вмію я спілкуватись? та ін.); глибоко впливають на кожного учасника , можуть усунути те соціальне та емоційне напруження, яке сьогодні постійно відчувають на собі всі учасники навчально-виховного процесу. Особливо важливе значення мають тренінгові вправи для створення комфортних умов учасникам інноваційних процесів. Адже успішне впровадження будь-якої новації пов’язане не лише з позитивними змінами, успіхами. Зміни, які вона приносить, руйнують звичне, змінюють шлях, займають певний час, до них потрібно адаптуватися. При розв’язанні інноваційних завдань порушується звичний режим праці і відпочинку, людина опиняється у кризовій, стресовій ситуації: її пригнічують сумніви та тривожні думки; працездатність, впевненість у собі, активність знижується; вона переживає негативні емоції, реакції фрустрації. Підводячи підсумки, слід зазначити, що запропоновані елементи системи введення інновацій допоможуть підвищити рівень професійної компетентності вихователів, включити більшість педагогів в інноваційну діяльність. Інтернет-ресурси для дітей дошкільного віку, їх батьків та вихователів Українські пізнавальні сайти
https://new-dnz.blogspot.com/2020/03/blog-post.html- обов’язкові завдання для дошкільників на карантин ДЛЯ ДОШКІЛЬНЯТ Вчимо назви пальчиків – https://www.youtube.com/watch?v=oK5Bba0M0us&feature=youtu.be&app=desktop Вчимося рахувати – https://www.youtube.com/watch?v=QNFSpIe15Nk&feature=youtu.be&app=desktop ТОП-5 веселих розваг для дітей – https://shotam.info/chym-zayniatysia-z-dit-my-pid-chas-karantynu-top-5-veselykh-rozvah/ Дитячі пісні українською мовою – https://www.youtube.com/watch?feature=share&v=zU4h8ScOuZE&app=desktop Вірші для дітей – https://www.youtube.com/watch?v=l8daRJ67Dq4&feature=youtu.be&app=desktop Розвиваючі ігри-вікторини для дітей 3-5 років – https://www.youtube.com/watch?v=ksUyX3TCfwk&feature=youtu.be&fbclid=IwAR2gc_iCZ-mgNvzYnzzY9m9mr13C4XU36LFPDlhimfRTfoHTw44np8CkuKk Геометричні фігури для дітей – https://www.youtube.com/watch?v=f9mt5NudSTc&feature=youtu.be&fbclid=IwAR32sXsXt8dHLf3I0oG34orlHpUp80aTHoPWDwKPY-5uXCKba8JXhchqsQU Хто як говорить – https://www.youtube.com/watch?v=FRUqZZOAU70&feature=youtu.be&fbclid=IwAR22P6Pknn9B5g1Ulo-YCuwVRqR39sF0D762wbi43esftVFslGRlATTalLU Місяці і пори року – https://www.youtube.com/watch?v=mBDU8UwJdpM&feature=youtu.be&fbclid=IwAR22vr7BDMNja_C-gci3mm09kJtX4ioBw02sqgyLCT1AdCOHBrqQG4_Ep_c Летючі геометрики. Вчимо назви фігур українською – https://www.youtube.com/watch?v=KUc_OXVKi3M&feature=youtu.be&fbclid=IwAR3YguyfT3FSx2j-hQmRuK5vseooDA7kDS-M60tiDeaoBaLz4gKSTuheM6A 50 обов’язкових завдань для дошкільника на карантин – http://osvita.ua/school/63379/?fbclid=IwAR3ML424cKQ_Jw1WcjDMgRDuF6G3y6bj6DTtXmuEyBEm0BdwKDS1vjUOthU Артикуляційна гімнастика для дітей – https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=3569615989779763&id=100001941915253 Розвиток емоцій у дітей – https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=3569574313117264&id=100001941915253 Вчимося рахувати від 1 до 5 – https://www.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=XzofnJTt2Wg&app=desk
|