Кіровоград. Дитячий садок № 37 "Ластівка"

 





Календари на любой год - Календарь.Юрец.Ру

Психологічне здоров"я в ДНЗ.

 

 

 

Семінар – практикум з елементами

 

 

тренінгу:

 

 

«Профілактика емоційного

 

вигорання серед педагогів

 

 

ДНЗ»

 

 


 

     Мета: Ознайомити педагогів із поняттям і симптомами професійного вигорання; підвищувати знання педагогів ДНЗ із питань збереження та зміцнення його професійного здоров’я; сприяти особистісному й духовному зростанню педагогічних працівників.

    Час: 2 год.

    Кількість учасників: 16

    Обладнання: ватман, ручки, олівці, фломастери, диск класичної, релаксаційної музики, журнали, клей, пензлі.

 

Хід семінару

 

Привітання

    Психолог: Добрий день! Сьогодні на нашому семінарі ми обговоримо проблеми професійного вигорання, а саме: визначимо симптоми цього явища та познайомимося з способами його подолання.

 

Вправа «Продовж речення»

    Мета: дати настановлення на позитивний зміст реалізації людини як педагога; сприяти створенню доброзичливої, творчої атмосфери в педагогічному колективі.

    Психолог: Для виконання цієї вправи вам потрібно стати в коло.  Продовжіть речення «Якби я не була педагогом, я стала б….»

 

Міні – лекція «Поняття та симптоми професійного вигорання»

 

    Чи знайомий вам стан, коли несподівано відчуваєш себе дуже стомленим, з’являється вкрай дивне відчуття, ніби всередині щось зломилося: до всього байдуже, усе дарма? Робота, яка так подобалася, якій віддавався без останку, без якої не уявляв своє життя, тепер не тішить, а дратує, спілкування з дітьми викликає негативні емоції. У голові лише одна думка: скоріше б закінчився робочий день! Удома теж нічого не хочеться, навіть спілкуватися з близькими…

    Багато хто, мабуть, перебував у подібному стані. Психологи назвали його синдромом емоційного вигорання. Як наслідок, починає розвиватися синдром професійного вигорання.

    Професійне вигорання – це синдром, що розвивається на фоні хронічного стресу та призводить до виснаження емоційно-вольової та особистісної сфери працюючої людини.

    Професійне вигорання виникає внаслідок внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» або «звільнення».

Найбільш поширене це явище серед людей, професійна діяльність яких пов’язана з роботою з людьми. В основному це лікарі, працівники внутрішніх органів та педагоги. Відомий американський психолог Христина Маслач, яка одна з перших почала досліджувати цю проблему, стверджувала, що емоційне вигорання – це плата за співчуття.

    Професія педагога вирізняється низкою специфічних особливостей, головною з яких є безумовне(хочеться чи ні)спілкування з дітьми, а також вольовий стимул, який постійно спонукає до практичної педагогічної діяльності. Освітня діяльність не має фіксованого обсягу і загальноприйнятих критеріїв оцінки результативності, але потребує творчості, активного функціонування свідомості, постійної роботи над собою, удосконалення та поповнення знань, що часто призводить до емоційного перенапруження.

    Тож головними причинами професійного вигорання педагогів є:

стрес, спричинений великою кількістю вимог;

неспокійна обстановка на роботі, що потребує стійкої уваги і напруги;

не завжди розумна організація праці;

складні життєві ситуації (хвороба, смерть близької людини);

переломні етапи життя (розлучення, народження дитини);

не визнання з боку адміністрації, батьків;

відсутність адекватної матеріальної та психологічної винагороди за виконану роботу, що змушує людину вважати, що її робота не цінується, те задля чого людина прийшла у сферу освіти втрачає сенс і значення;  

неувага до свого здоров’я.

    З огляду на те, що психологічна перевтома призводить до зниження якості освітнього процесу, погіршення психологічного клімату в групі, а отже, і емоційного стану дітей, дуже важливо завчасно попередити виникнення синдрому емоційного вигорання. Зараз я хочу запропонувати вам тест на виявлення емоційного виснаження педагога

     Інструкція: Дайте відповідь «Так» чи «Ні» на такі запитання:

    1. Чи часто після завершення запланованої роботи думки про неї не залишають вас? ____________________________________________________

    2. Чи часто ви незадоволені собою? _________________________________

    3. Чи виникає у вас відчуття підвищеної відповідальності? _____________

    4. Чи відчуваєте постійну тривожність? _____________________________

    5. Чи відчуваєте постійне серцебиття?

    6. Чи скаржитеся на поганий сон? __________________________________

    7. Чи відчуваєте брак часу? ________________________________________

    8. Чи відчуваєте дефіцит сили та енергії? ____________________________

    9. Чи маєте відчуття «загнаності в клітку»? __________________________

  10. Чи виникає у вас думка про власну неспроможність? ________________

    Інтерпретація результатів: Якщо позитивних відповідей менше 5 – низький рівень емоційного виснаження; більше 5 – середній рівень; більше 7-8 – високий рівень емоційного виснаження.

Ознаки емоційного вигорання:

Зниження самооцінки, яке виявляється в таких станах, як – от:

брак позитивних емоцій, деяка відчуженість у взаємостосунках з членами родини, колегами (часто так трапляється, що напарник починає дратувати, вам здається, що лише ви виконуєте майже всю роботу на групі);

стан тривоги, незадоволення (повертаючись додому, все частіше хочеться сказати: «Дайте мені спокій!»);

безпорадність та апатія, яка з часом може перерости в агресію та відчай.

Відчуття самотності, що виявляється:

у непорозумінні з дітьми та їхніми батьками, неприхильних відгуках про декого з них у колі колег;

у неприязні безпосередньо до дітей – спочатку це неприхована антипатія, а потім і вибух роздратування;

у неможливості нормального емоційного контакту з дітьми та колегами.

Емоційне виснаження, яке виявляється:

у зниженні ціннісного ставлення до життя;

у байдужості до всього, навіть до свого особистого життя;

у втомі, апатії та депресії, що з часом призводить до розвитку серйозних хвороб – гастриту, мігрені, гіпертензії, синдрому хронічної втоми тощо.

    Вигорання відбувається поетапно і містить три стадії: напруга – опір – виснаження. Кожна стадія характеризується відповідними ознаками, зокрема:

напруга – педагогу бракує позитивних емоцій, що призводить до зниження самооцінки;

опір – педагог намагається відмежуватися від неприємних вражень, та поступово у нього з’являється відчуття самотності;

виснаження – педагогу байдуже до роботи й особистого життя, бо він емоційно виснажений та спустошений.

    На вашу думку, через скільки років роботи може виникати професійне вигорання?

   Найбільш високі показники емоційного вигорання мають педагоги зі стажем від 10 до 15 років. Вважається, що це пов’язано із кризою середнього віку. Саме в цьому віці людина вперше озирається назад, замислюється над тим, чого досягла, оцінює свої професійні досягнення. Якщо їй здається, що вона не досягла певних успіхів (велика зарплата, статус, посада), свідомо чи ні, людина починає відчувати емоційний дискомфорт, психічну напругу, незадоволення працею, перевтому.

    У педагогів зі стажем до 5 років причиною емоційного вигорання вважають невідповідність очікувань та реальної дійсності.

    У педагогів зі стажем роботи понад 20 років вигорання пов’язують з віковими особливостями. Адже саме на цьому віковому етапі перед педагогом постає питання: «А навіщо я працюю?» Якщо він вдало його розв’яже, то у віці 50 – 55 років переживає нове піднесення творчих сил.

   Найстійкішою до синдрому емоційного вигорання виявилася група педагогів зі стажем 15 – 20 років. Свої діти дорослішають, і з’являється можливість більше уваги та часу приділяти саме особистому та професійному життю, що сприяє оновленню переживань, появи відчуття повноти життя.

   Тож емоційне вигорання розвивається не через довготривалу діяльність, а в результаті вікових та професійних криз людини, до яких призводять певні її особистісні та організаційні якості. На інтенсивність вигорання впливає стресостійкість організму людини.

     Я хочу запропонувати вам тест, який допоможе визначити стресостійкість педагога.

 

Тест на визначення рівня стресостійкості педагога                                      

Інструкція: Дайте відповідь «Так» чи «Ні» на такі запитання:

    1. Чи часто ви відчуваєте, що дуже втомилися і не здатні реагувати на увагу з боку оточення? ______________________________________________

    2. Чи дратуєтесь через дрібниці? ___________________________________

    3. Чи відчували ви, що втомилися після відпустки (вихідних) більше, ніж до неї? ____________________________________________________________

    4. Чи відчували ви, що після робочого дня у вас німіє шия, м’язи плечей «ниють», а в спині – тупий біль? ______________________________________

    5. Чи болить у вас голова через конфлікти в сім’ї? _____________________

    6. Чи призводять конфлікти до порушення травлення? _________________

    7. Чи хочеться вам іноді плакати? ___________________________________

    8. Чи схильні ви до астми (шкірного висипу)? Чи дають вони про себе знати, коли ви емоційно засмучені? ___________________________________

    9. Чи доводилося вам відчувати раптові напади хвороби саме тоді, коли потрібно було зібрати всі сили для вирішального вчинку? ________________

   10. Чи часто вам здається, що ви витрачаєте багато часу на розв’язання чужих проблем і у вас не залишається часу для себе? ____________________

    Інтерпретація результатів: Якщо позитивних відповідей менше 5 – високий рівень стресостійкості; більше 5 – середній рівень; 7-8 – низький рівень стресостійкості.

 

Вправа «Із негативу в позитив»

    Мета: закріпити навички позитивного мислення в практичній діяльності;

              стимулювати до пошуку позитивних аспектів тієї чи іншої події.

    Психолог: Кожна група отримає висловлювання негативного емоційного забарвлення. Ваше завдання – перетворити негативне твердження на позитивне і представити результати.

    Твердження 1. Мене дратують нерозумні люди та діти, я не можу впоратися із своїм роздратуванням.

    Твердження 2.  Нескінченні стреси – це жахливо.

    Твердження 3.  Моя робота забирає у мене надто багато сил.

    Твердження 4. Від мене надто багато вимагає мій начальник.

 

Варіанти відповідей учасників:

Твердження 1

  •  ніхто не може знати усього, навчи інших того, що знаєш сам;
  •  оточення завжди може навчити чогось, виховати, зокрема терпіння та витримку.

Твердження 2

життя без стресів нудне;

стрес стимулює до певної діяльності, мобілізовує, організовує.

стрес дає змогу відчути аромат і смак життя

 

Твердження 3

я надаю допомогу іншим людям, я корисний;

моя робота вдосконалює мене, стаю хорошим фахівцем.

 

                                               Твердження 4

мій начальник цінує мої професійні якості;

він цінує мене як компетентного, працелюбного, відповідального працівника;

це корисно для мого розвитку та професійного вдосконалення.

 

 

Вправа «Ти молодець, тому що…»

    Мета: сприяти формуванню навичок взаємопідтримки.

    Психолог: Вам потрібно кожному із вашої групи сказати: «Мене не люблять за те, що …» і закінчити речення. А партнери мають відповісти реченням: «Усе одно ти молодець, тому що …». Потім учасники міняються ролями.

Що ви відчули під час виконання вправи?

Чи всім легко було відреагувати на слова партнера у запропонований спосіб?

Що ви відчували, коли вам висловлювали підтримку?

Чи часто ви отримуєте підтримку від інших людей?

Психолог: Універсального рецепту для того, щоб попередити емоційне вигорання не існує. Кожен має для себе визначити ті методи і прийоми, які допоможуть йому справитися з емоціями. Для цього можна використовувати вправи на розслаблення. (наприклад: Ви схвильовані, роздратовані, ось-ось вибухнете. Залиште все, візьміть олівці, намалюйте якийсь малюнок. Зафіксуйте свої відчуття. Потім перегорніть сторінку напишіть 5 – 7 синонімів, які характеризують ваше ставлення до ситуації чи до людини, яка викликала у вас негативні почуття. Перечитайте їх, потім подивіться знову на малюнок. Зафіксуйте свої негативні відчуття, а потім з насолодою розірвіть папір на мілкі шматочки). Для зняття напруги можна використовувати музику, книги, прогулянки, різноманітні фізичні вправи на розслаблення. Давайте прослухаємо, наприклад, твір Г.Гендля «Музика на воді». Його можна використовувати при значній психічній та емоційній втомі. Сядьте по можливості зручно, розслабтеся, закрийте очі, уявіть щось приємне і відпочиньте (Звучить музика). а саме головне потрібно пам’ятати, що ми самі собі створюємо певний настрій, по різному реагуючи на ту чи іншу ситуацію.

 

Притча про двох мандрівників

    Двох мандрівників мучила спрага, і нарешті, діставшись до поселення, вони отримали по півсклянки води.

    Одному мандрівнику здалося, що склянка наполовину повна і він  подякував і залишився задоволений.

    Іншому ж здалося, що склянка наполовину порожня, й він образився, що йому не налили повну склянку.

    Психолог: Кожній людині важливо навчитися звертати увагу на позитивні моменти життя і не зациклюватися на негативних.

 

Робота над проектом «Забезпечення емоційного комфорту вихователя»

    Психолог: Вам потрібно об’єднатися у дві групи і створити загальні картини на тему «Забезпечення емоційного комфорту вдома і на роботі». І представити свій проект. Перша підгрупа: забезпечення емоційного комфорту на роботі;

Друга підгрупа: забезпечення емоційного комфорту вдома.  

 

Зворотній зв’язок

    Психолог: Напишіть, будь ласка, ваші враження про семінар та побажання психологу. А насамкінець я хочу прочитати вам коротенький вірш.        

                            Дивились двоє в одне вікно;

                           Один угледів одне багно.

                           А інший – листя, дощем умите,

                           Блакитне небо і перші квіти.

                           Побачив другий – весна давно!

                           Дивились двоє в одне вікно!

    Кожен із нас, потрапляючи в неприємну, психотравмуючу ситуацію негативне запитання «За що?» має перетворити в запитання «Для чого?».

Для чого у моєму житті з’явилася та чи інша неприємна ситуація?

Чого я повинен у цій ситуації навчитися?