Кіровоград. Дитячий садок № 37 "Ластівка"

 





Календари на любой год - Календарь.Юрец.Ру

семінари-практикуми

 

Семінар – практикум з елементами

 

тренінгу для батьків на тему:

 

«Формування адекватного

 

сприймання батьками власних

 

дітей»

 

     Мета: підвищення батьківської компетентності в розумінні виховання дітей дошкільного віку, ознайомлення присутніх зі стилями спілкування в родині; формування відповідального ставлення батьків до виховання фізично і психологічно здорового підростаючого покоління.

 

 

     Завдання:

 

-         формувати відповідальність батьків за соціалізацію дитини;

-         ознайомити учасників з різними підходами до сімейного виховання та методами підтримки дитини;

-         визначити оптимальні шляхи спілкування з дитиною;

-         сприяти усвідомленню важливості об’єктивного оцінювання та проявів безумовної любові.

 

 Кількість учасників: 30 осіб

 

 Обладнання: кольоровий папір, ножиці, ручки, диск із записами, папір для нотаток, ватман, маркер,зірочки для побажань, пам’ятки для батьків

 

 Тривалість: 1,5 – 2 години

 

Хід семінару

     Вправа «Привітання»

     Психолог пропонує присутнім познайомитися таким чином: «Назвіть своє ім’я так, як би ви хотіли, щоб вас називала людина, яку ви любите, і яка любить вас».

     Обговорення:

-         Які відчуття сповнювали вас, коли ви називали своє ім’я?

           Висновок: Можна відчути, як багато значить для людини ніжне, лагідне звернення до неї, у якому є любов і турбота.

          Правила роботи

         Щоб наша зустріч була продуктивною, потрібно дотримуватися певних правил.

Я зачитаю їх, а ви обговоріть і виберіть ті, які підходять нам для ефективної взаємодії:

• Говорити довго і не по темі.

• Говорити чітко і конкретно.

• Перебивати один одного.

• Правило «піднятої руки».

• Бути пасивним і похмурим.

• Бути активним, брати участь у всіх видах діяльності.

• Правило гарного настрою.

Отже, правила поведінки на тренінгу ми визначили. Можливо, хтось хоче внести корективи?

 

Міні – лекція

Сім'я - одна з найбільших цінностей, створених людством за період існування. Сім'я, родичі - своєрідний центр формування особистості дитини, виховання його характеру, волі, суспільної свідомості. Любов і дружба, взаємна підтримка батька й матері для дитини - приклад для наслідування. Всі батьки бажають своїм дітям добра, щастя і часто шукають шляхи здійснення цих побажань.

    На сьогоднішньому семінарі ми постараємося відповісти на запитання, які хвилюють багатьох батьків:

-         Як не заважати дитині рости щасливою й любити нас?

-         Який слід залишають наші слова й справи в її душі та пам’яті?

-         Чи так уже добре, якщо немає жодних проблем із сином чи донькою, і ми цілком задоволені поведінкою своєї дитини, не дуже переймаючись суперечливістю її почуттів та думок, унікальністю, самобутністю особистості?

     Кожна людина з’являється на світ, як дещо нове, що ніколи раніше не існувало. Усі ми маємо індивідуальні особливості, риси характеру, по-своєму бачимо, чуємо, відчуваємо, думаємо.

     Практична робота із кольоровим папером

    Психолог пропонує взяти папір і вирізати силует своєї дитини.(Батьки вирізають із паперу силует своєї дитини).

     Висновок: як кожний виріб, який у вас утворився в результаті практичної роботи, різний, так і кожна дитина неповторна.

     Метафора «Річка та береги»

     Мені подобається порівнювати дитину з річкою – веселою, стрімкою та бурхливою або ж глибокою та повільною. Вона пливе собі куди їй заманеться, рухається вільно й невимушено. Та кожен рух річки визначає її русло, береги, які ми називаємо батьками. Вони завжди ніби попереду, визначають основне спрямування її руху. Якщо батьки мають свої стійкі ціннісні настанови, знають як виховувати дитину, розуміють, що є важливим для неї, - то це береги міцні і надійні. Тоді і річка почувається захищеною та більш впевненою.

     Де ви бачили такі береги, які б тиснули на річку чи змушували її плести в інший бік? Вона протікає вільно, відповідно до своєї природи, а береги лише дещо скеровують її рух. Річка, що не має берегів, розтікається, поступово перетворюється на болото. Так і дитина, яка не відчуває підтримки, розумного контролю з боку батьків, не має життєвих орієнтирів, чіткого самоусвідомлення своїх справжніх бажань та потреб, через що потрапляє під чужий вплив або тиск оточення.

     Діти наслідують своїх батьків. Вони ніби віддзеркалюють їхню поведінку, манеру спілкування, засвоюють саме ті цінності, ті головні життєві принципи, які сповідує їхня сім’я. Тому помиляються ті батьки, які впевнені, що дитина буде робити так, «як я говорю». Насправді ж вона буде робити так, «як я роблю». Тому батькам важливо бути послідовними в думках , переконаннях та діях.                                  

    Легко й комфортно бути берегом, коли дитина слухняна, «зручна», розуміє сказане з півслова скажете ви. А якщо дитина все ж таки завдає клопоту, змушує хвилюватися і плакати, а то й просто отруює життя своїми витівками? Як бути, якщо на неї всі скаржаться: вихователі, родичі, сусіди? Коли вчителька танців натякає, що краще не водити дитину на заняття – мовляв, інших дітей відволікає сміхом і набридає усякими витівками. А що робити з понурими, неконтактними, неговіркими дітьми, котрі на десять запитань відповідають одним незрозумілим бурмотінням або вигуком, ховаючи від вас очі?

     Дорослі замислюються над різними питаннями, не ставлячи перед собою головного «А чи люблю я свою дитину? Чи безумовно приймаю її?»

     Вправа «Що я очікую від дитини…»

     У кожного з вас є діти, ви вкладаєте багато сил і енергії у їхнє виховання. А чому, для чого ви це робите, що ви очікуєте від дитини? Напишіть, будь-ласка на силуетах ваших дітей свої очікування, потім зачитайте їх. (Батьки записують, а потім зачитують).

      Які думки у вас виникли під час виконання цього завдання?

      Чи замислювалися ви над шляхами досягнення того, що ви хочете?

      Як ви гадаєте, що таке безумовна любов, безумовне прийняття?

     Дуже часто так трапляється, що батьки хочуть від дитини того, чого не змогли досягти самі, намагаються самореалізуватися через дитину.

 

            Мозковий штурм

     Важко переоцінити вплив сім'ї на розвиток, навчання і виховання дитини. Це було відомо людям здавна і знайшло своє відображення в крилатих фразах, афоризмах.

Хто може пригадати прислів'я та приказки, у яких говориться про сімейне виховання?

• Якщо дитину не навчиш у пелюшках, то не навчиш і в подушках.

• Коли батько каже «так», а мати - «сяк», росте дитина, як будяк

• Що вчать вдома діти, то знають і сусіди.

• Умів дитя народити, умій і навчити.

• Який явір – такий тин, який батько - такий і син.

• Яблуко від яблуні далеко не падає.

          Інформаційне повідомлення «Стилі виховання».

 У кожній сім'ї свій своєрідний стиль спілкування. Власне, вміння взаємодіяти з дітьми - дуже важлива річ. Ви можете запитати себе, як знайти час для спілкування, адже сьогодні динаміка життя занадто швидка. Все відбувається в поспіху. Згадайте, як починається ранок у вашому домі. Вранці ви даєте дітям настанови, нагадуючи, як вони повинні вести себе протягом дня.

Наступного разу зустрічаємося з дітьми вже ввечері. Саме ці вечірні години, коли ніхто нікуди не спішить, створюють сімейний комфорт. Саме такі хвилини можуть згуртувати і зміцнити сім'ю. Однак, знову спілкування обмежується короткими фразами. Хіба можна поспілкуватися, коли включений телевізор, і якась жінка вже втретє рекламує переваги прального порошку?

Дослідники стверджують, що батьки розмовляють з дітьми приблизно 25-35хвилин в день. З них 10-12 припадає на роздачу вказівок. Вчені визначили, що в цілому існує три моделі спілкування: демократична, авторитарна, ліберальна, що в свою чергу, породжує певний стиль спілкування в сім’ї.

      «Батьки—друзі, партнери, помічники»

      Батьки позитивно сприймають власну дитину, незважаючи на її сьогоднішні успіхи. Вони спокійно ставляться до її невдач, підтримують і радіють в моменти успіху. Добре знають своїх малюків, їх вади та чесноти, слабкі і сильні сторони. Ніколи не вдаються до тотальної критики дитини. Розмова про певні недоліки у поведінці будується з позицій оптимістичного оцінювання особистості дитини в цілому, заохочення її до самостійного аналізу і вироблення позиції. Демонструють повагу та довіру до дітей, вбачаючи у них рівноправних партнерів, які можуть мати свою думку на те чи інше явище.

      Постійно дбають про підтримання шанобливого ставлення дитини до себе завдяки сприянню в досягненні нею позитивних результатів у діяльності та спілкуванні, схвалюють будь-які намагання проявити самостійність, старанність, вимогливе ставлення до себе. У вихованні своїх дітей зорієнтовані на цінності, що є значущими не лише на короткий проміжок, а на все життя: самостійність, старанність, високі моральні якості.

     Батьки підтримують дітей, висловлюють оптимістичні судження. Наприклад: «Не страшно, наступного разу вийде!», «Я вірю в тебе!», «Ти—молодець, добре постарався!» Заохочують дітей до самооцінювання: «А тобі самому подобається?».

          «Дорослі—опікуни »

      Батьки із зазначеним типом ціннісного ставлення до своїх дітей ігнорують можливості віку щодо здатності до самовираження через самостійність, власноруч виготовлений продукт; прагнення до визнання пов’язують лише з потребою постійно схвалювати вчинки дитини. Сприймають дитину як маленьку, невмілу, що не здатна до продуктивної діяльності, вчинків, не вбачають можливості співробітництва з нею у різних спільних справах. Від дитини не очікують серйозних, осмислених рішень, відповідальних ( на рівні віку) вчинків. Тому частіше підмінюють активність дитини власною активністю: її одягають і роздягають, не вважають зайвим погодувати із ложки, виконують замість неї завдання та доручення вчителя.

     Оцінюючи зроблене дитиною, вдаються до перебільшень з префіксом «най»: «Ти у нас найрозумніша», «У тебе найкращий малюнок», «Ти була просто довершеною», чи взагалі ігнорують дитячі досягнення або задовольняються формальними оцінними судженнями. Поведінка таких дорослих непослідовна: то заціловують дитину, то швидко готові застосувати ремінь. Такі підходи дезорієнтують дитину, позбавляють її можливості скласти реалістичне уявлення про свої переваги та вади.

 

                «Батьки—керівники та контролери»

      Для батьків із таким типом ціннісного ставлення характерним є емоційне неприйняття дитини. Це буває з різних причин і часто існує на підсвідомому рівні. Можливо, діти не виправдали більшою чи меншою мірою їхніх очікувань стосовно характеру, розумового та фізичного розвитку, можливо народилися невчасно, можливо, очікувалася інша стать дитини. Є й інша категорія батьків, які цей стиль поведінки є єдино прийнятим у взаєминах з оточенням.

      За такого типу ставлення емоційні контакти з дітьми обмежені і частіше зводяться до проповідей, нотацій, моралізування. Широко використовуються накази, розпорядження, команди («Не роби…», «Швидко прибери…», «Я кому сказав!»). Поведінка дітей перебуває під постійним контролем, при цьому все, що виходить за межі розуміння дорослого, засуджується і н приймається. Думкам, ідеям, підходам дитини не надається належної уваги, тому спільна діяльність з дорослим можлива лише за умови домінування останніх. Дитина розцінюється як об’єкт, стосовно якого вибір способів виховання цілком залежить від дорослого.

     Використовують  такі покарання: фізичні покарання, обмеження рухливої активності, емоційна агресія, позбавлення перспективи радості. Батьки хваляться дітьми у присутності сторонніх, змушують їх хвалитися своїми успіхами.

-         Чи є чітка межа між різними стилями батьківської поведінки?

-         Чи можна завжди використовувати один стиль?

-         Як ви гадаєте, коли доцільно використовувати авторитарний стиль?

 

           Вправа «Казки нашого дитинства»

Кожна група отримує фрагмент казки з певною моделлю сімейного спілкування (казки «Колобок», «Дідова дочка і бабина дочка», «Івасик-  Телесик» або інші, за вибором учасників.)

Завдання кожної групи - драматизувати фрагмент казки, інші команди повинні здогадатися, про який саме стилі сімейного виховання йде мова і що це за казка. Наприклад: Жила собі сім’я – мати і дочка. Мати любила дочку, гарно її одягала, але не приділяла її вихованню багато часу. Не вчила її розбиратися в людях, не розповідала їй про те, як небезпечно спілкуватися з незнайомими людьми, розповідати їм про свою сім’ю. І одного разу стався випадок, який ледь не коштував життя дівчинці і її бабусі. Їх врятували випадкові чоловіки, які саме проходили повз. (казка «Червона Шапочка», ліберальний стиль спілкування).

Обговорення:

- Що було для вас незвичним?

- Які ваші відчуття від роботи?

- Складно було розпізнати стилі виховання?

 

 

        Вправа «Правила для дитини»

Мета: встановлення обмежень для дітей.

Психолог. Як ми вже говорили, часто спілкування з дитиною обмежується вказівками і заборонами. Звичайно, є багато ситуацій, коли батьки змушені встановлювати певні обмеження для своїх дітей. Особливо, якщо діти маленькі, і їх дії можуть зашкодити здоров'ю та життю. Давайте спробуємо змінити обмеження і заборони на правила поведінки.

Ваше завдання – скласти правила для дитини, не вживаючи слова «НЕ». Наприклад:

- Не можна переходити вулицю на червоне світло ( Потрібно переходити вулицю тільки тоді, коли світить зелений вогник світлофора).

- Не поспішай під час їжі. (Будемо їсти повільно)

- Не розмовляй так голосно. (Будемо розмовляти тихіше)

- Не малюй на стіні. (Малюй на папері)

- Не можна іти на вулицю роздягненим. (На вулиці холодно, потрібно одягатися)

- Не можна битися. (Коли б’ються – роблять одне-одному боляче)

- Не можна брати чужі речі без дозволу. (Перш ніж взяти чужу річ потрібно запитати дозволу)

- Не можна розкидати іграшки. (Іграшки потрібно складати на місце)

- Не можна тикати пальцем. (Якщо хочеш щось показати, скажи або покажи рукою)

-Не можна кричати в громадських місцях (В громадських місцях говоримо спокійно та тихо.)

Обговорення:

- Складно було виконати завдання?

- Є такі правила, які назвали учасники різних команд?

Психолог. Правила повинні бути в кожній родині. Щоб зберегти мир в сім'ї і не провокувати конфлікти з дітьми, необхідно дотримуватися певних правил.

       Рекомендації для батьків

1. Перш за все необхідно показати дитині, що батьки приймають його почуття і розуміють важливість бажань: «Я розумію твоє бажання …».

2. Потім батьки встановлюють обмеження, пояснюючи причину: «Але цього робити не можна, тому що ...».

3. Нарешті батьки пропонують дитині альтернативу, яка не викликає небажаних наслідків і одночасно дозволяє дитині реалізувати свою активність, задовольнити певні бажання. Важливо, щоб альтернатива зацікавила дитини і була певним замінником неадекватних дій.

4. Якщо і після цього дитина намагається вдаватися до дій, які можуть зашкодити йому самому або іншим, то дорослий повинен попередити його про покарання за недотримання правил.

          Вправа – релаксація «Тихе озеро»

Психолог дає інструкцію: «Закрийте очі. Ви біля тихого, чудового озера. Чутно лише ваше дихання та плескіт води. Сонце яскраво світить, і це змушує почуватися краще і краще. Ви відчуваєте, як сонячні промені зігрівають вас. Ви чуєте спів пташок та цвірінькання коників. Ви спокійні. Сонце лагідно вас пестить, повітря чисте та прозоре. Ви спокійні та нерухомі. Ви почуваєтеся щасливими, вам не хочеться рухатися. Кожна клітинка вашого тіла насолоджується спокоєм та сонячним теплом. Ви вільні від злості, образ, незадоволення. Ви відпочиваєте…»

 

      Зворотній зв’язок

Напишіть, будь-ласка, свої враження від семінару.

-         Що найбільше сподобалося?

-         Що не сподобалося, із чим ви не згодні?

-         Що хотіли б побажати психологу?

      Вправа «Аплодисменти»

Мета: зняття емоційної втоми, поліпшення настрою.

Психолог. Ми з вами добре попрацювали. І на завершення я пропоную уявити на одній долоні посмішку, на іншій - радість. А щоб вони не пішли від нас, їх треба міцно-міцно з'єднати в оплески.

До нових зустрічей!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звернення вихованців ДНЗ №37 „Ластівка” до батьків:

 

     1. Дорогі батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили нас до своєї родини. Коли – небудь ми залишимо батьківську оселю, але до того часу навчіть нас, будь – ласка, мистецтва бути людиною.

 

     2. Ми бачимо світ не так, як ви. Просимо вас поясніть: що? коли? і чому? кожен із нас має робити.

 

     3. Наші ручки ще маленькі. Не очікуйте від нас досконалості, коли ми застеляємо ліжко, малюємо, розфарбовуємо або кидаємо м”яча.

 

     4. Дайте нам трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб ми на них училися. Тоді ми зможемо самостійно приймати рішення у дорослому житті.

 

     5. Ми вчимося у вас усього: слів, інтонацій, голосу, манер. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через нас. Тому навчіть нас, будь – ласка, найкращого. Пам”ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомогти один одному.

 

     6. Ми хочемо відчувати вашу любов, хочемо, щоб ви частіше брали нас на руки, пригортали, цілували. Але будьте обережні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть нам робити самостійні кроки.

 

     7. Любі наші, ми вас дуже любимо! Покажіть нам, що ви також нас любите!

 

     8. Розмовляйте з нами, цікавтеся нашими справами і проблемами. Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки.

 

     9. Дозволяйте нам малювати, розфарбовувати, вирізати, ліпити, наклеювати.

 

    10. Не виховуйте з нас лише споживачів. Ми хочемо бути рівноправними членами вашої сім”ї, мати свої права та обов”язки.

 

 

 

 

Семінар – практикум з елементами тренінгу:

 

„Від толерантності між людьми до толерантності в природі”

      Мета: розширити уявлення учасників про поняття „толерантність”; сприяти мотивації до самовдосконалення  у різноманітних сферах життя, самореалізації у своїй діяльності; створення сприятливого мікроклімату в колективі.

 

     Завдання:

     - усвідомлення власних життєвих цінностей і переконань;

     - виявлення перешкод в особистісному зростанні;

     - сприяти згуртованості учасників;

     - допомогти кожному учасникові висловити свою індивідуальність, відчути цінність своєї особистості;

    - розвивати вміння слухати свого співрозмовника і поважати його думку;

    - допомогти усвідомити учасникам, що вони не самотні у своїх почуттях і переживаннях;

     - допомогти учасникам розслабитися з допомогою рухів та емоцій.

     

     Правила проведення (обговорюються  учасниками тренінгу):

     - Конфіденційність.

     - Відкритість і відвертість.

     - Про себе говорити „я”, а не „ми”.

     - Не перебивати того, хто висловлюється.

     - Толерантність: не оцінюючі й не категоричні висловлювання.

 

Хід тренінгу

     Вихователі сідають на розташованих по колу стільцях. Обговорення правил проведення.

     Міні – лекція. Тема нашого тренінгу „Від толерантності між людьми до толерантності в природі”. На мою думку, це дуже важлива тема. Тому що існування в культурному соціумі – проблема кожної особистості, групи людей і цілих країн та цивілізацій. Його основою є толерантність, як універсальний принцип людської життєдіяльності.

     Поняття толерантність вперше почали вживати у 13 ст., відомий французький філософ Вольтер колись написав : „Безумством є переконання, що всі люди мають однаково думати про певні речі”

     Розуміння толерантності не однакове в різних культурах і залежить від історичного досвіду народів. В Англії толерантність – готовність і здатність без протесту сприймати особистість або річ; У Франції – повага до свободи іншого, його способу мислення, поведінки, політичних і релігійних поглядів. У Китаї бути толерантним – означає дозволяти, припускати, виявляти великодушність щодо інших, а в арабських країнах толерантність – це прощення, полегшення, м”якість, поблажливість, жалість, прихильність, терпимість. Більшість українських вчених виходять із того, що в українській мові існують 2 слова з подібним значенням – толерантність і терпимість.

     Зараз толерантність розуміють, як повагу існування рівності, відмову від домінування і насильства, визнання прав інших на свої думки і погляди. Отже, толерантність, перш за все – це прийняття інших такими, якими вони є, і взаємодію з ними на основі згоди. Кожен у своєму житті здійснює, як толерантний так і не толерантний вчинки. Але здатність поводитися толерантно може стати рисою характеру, а відтак забезпечити успіх у спілкуванні. Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критично ставляться до себе і не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших, не перекладають відповідальності на інших. Толерантна людина не акцентує уваги між „своїми” та „чужими” розбіжностями, а тому готова вислухати і зрозуміти інші точки зору.

     Отже, толерантна особистість знає і правильно оцінює себе. Її добре ставлення до себе співіснує з позитивним і доброзичливим ставленнямдо інших.

     Тож, якщо ви прагнете ефективно спілкуватися, необхідно поводитися так, аби не ображати партнера, поважати точку зору іншого незалежно від соціального походження, національності, індивідуальних особливостей та уподобань. Таке спілкування називається толерантним.

 

     Вправа „Комплімент”

Всі учасники стають в коло. Потрібно зробити комплімент сусідові, але не з приводу зовнішності, а такий, який відображає особистісні якості.(Наприклад: ти весела людина, відповідальна, чесна і т.д.)

 

     Психолог: Звичайно, дуже важко залишатися толерантним стикаючись з несправедливістю, підлістю, безвідповідальністю. Але ми повинні навчитися думати позитивно.

     „Це неможливо” – сказала Причина.

     „Це безвідповідально” – зауважив Досвід.

     „Це марно” – відрізала Гордість.

     „Спробуй” – прошепотіла Мрія.

     Налаштовуючись на позитивні думки, ми в першу чергу думаємо про своє здоров”я, про свій емоційний стан. Сьогодні ніхто не зможе заперечити силу позитивного мислення. Про силу думок свідчать досліди Масару Емото, котрий фотографував кристали води. Якщо вода знаходилася в приміщенні, де сварились та злились, то її кристали були деформованими, а якщо вода знаходилась в кімнаті, де проговорювали слова любові, то утворювався кристал, схожий на прекрасну сніжинку. Ми частина природи, складаємося з води приблизно на 80 %. Виходить своїми думками ми змінюємо себе.

     Взагалі, толерантності люди мали б повчитися в природи. Прикладом можуть бути багатоярусні ліси – верхні яруси не заважаюь жити нижнім. Не було випадків в природі, щоб один вид тварин знищив інший. Внаслідок глобального потепління зникли одні тварини, на їх місце з”явилися інші, подібні. (Мамонти – слони).

     Вправа „Втрата”

Напишіть на папірцях 7 важливих для вас категорій (Наприклад: сім”я, діти, батьки, друзі, робота і т. д.). Під музику психолог забирає в учасників 2 категорії (які вони вибрали), потім ще 2, потім знову 2 і нарешті останню – найважливішу.

     Обговорення: Що ви відчували коли віддали перші дві категорії?

                             Ваші відчуття коли віддавали останню категорію?

     Ці втрати можуть з”явитися від невміння знаходити компроміс, небажання зрозуміти іншого, від бажання домінувати над кимось.

 

     Вправа „Буквенна релаксація” Для зняття напруги можна використовувати таку вправу. 3-5 хв. промовлять певну букву, в залежності від потреби.

     А – благодійно впливає на весь організм.

     Е – впливає на щитовидку.

     І – впливає на мозок.

    О – впливає на легені, серце.

    У – впливає на органи, які розташовані внизу живота.

    Ха – допомагає підняти настрій.

    Х – допомагає очистити організм.

 

     Вправа „Свічка”

Для збереження психічного здоров”я людина повинна не тільки вміти толерантно, відкрито спілкуватися, але й мати бажання довіряти іншим людям.

    Для виконання вправи нам потрібно розділитися на групи по чотири учасника. Одна людина – свічка. Вона стоїть в центрі кола, яке утворили інші учасники. Очі закриті, максимально розслаблена. Учасники починають розгойдувати свічку (одні штовхають, інші підтримують). Потім міняються.

    Обговорення: Що ви відчували коли вам здавалося, що ви падаєте?

                            В який бік ви не боялися падати?

                            Чи були ви певні, що вас підтримають?

 

     Тест „Знайди винного” (в додатках)

     Цей тест допоможе вихначити ті негативні риси в людях, які найбільше вас дратують.

 

     Для того щоб жити в гармонії з собою та іншими людьми, людина має сама бути спокійною, врівноваженою, вміти долати стреси. Цей тест допоможе визначити рівень стресу, який ви відчуваєте в повсякденному житті.

     Тест „Про погану погоду і не випрані носки” (в додатках).

 

      Вправа „Дует” Для цієї вправи вам потрібно об”єднатися з людиною, яка на вашу думку, схожа на вас. Потім перерахувати категорії схожості.

     Обговорення: Хто кого обрав першим?

                             Чи боялися ви залишитися без пари?

                             Ви погодилися  з вибором напарника, чи просто підкорилися?

     А тепер уважно подивіться на інші дуети. Об”єднайтеся з дуетом, який на вас не схожий. Виконайте слідуючу вправу.

    

     Вправа „Хатинка”

На великому аркуші ватману учасники малюють хатинку і стежку до неї. На даху цієї хатинки вони пишуть: Мета „Єднання. Гармонія з природою.” На стінах – задачі для досягнення мети. На стежці – методи досягнення мети. З обох боків стежки – перешкоди, які можуть виникнути в процесі досягнення мети. В малюванні можна використовувати кольорові олівці, крейду, фарби. Після закінчення роботи кожна група захищає свою модель. Колективне обговорення.

 

     Вправа – релаксація „Плавність і податливість”

     Психолог. Сядьте зручно і зосередьте увагу на своєму диханні. Прислухайтеся до нього. Вдихніть спокій і видихніть напруження, вдихніть впевненість і видихніть тривогу, вдихніть віру і видихніть сумніви. Ваше дихання спокійне і рівне.

     А тепер уявіть собі річкі з прозорою і чистою водою. Ви – листок на поверхні води. Вас несе ця річка туди, куди стелиться її шлях. Побудьте в уяві листком. Прислухайтесь до своїх відчуттів.

     А тепер спробуйте відчути простір неба. Ви – птах, який разом з іншими птахами вилітає у вирій. Вас багато і ви знаєте, куди летите. Попереду тепле і сите життя. Ви – птах. Прислухайтесь до своїх відчуттів.

     А тепер спробуємо  переміститися до січневого засніженого лісу. Усе вкрите білим пухким килимом. Тріщить мороз. На галявині зграя вовків. Ви – вожак. Ви відповідаєте за все. Ви обираєте і приймаєте рішення. Ви молодий, сильний, прекрасний вовк. Прислухайтеся до своїх почуттів.

 

     Вправа „Побажання”

     Ведучий пропонує учасникам взяти мильні бульбашки, і видуваючи мильні кульки виразити побажання любові, успіху, толерантності, гармонії у відношеннях між людьми та природою.

     

Тест „ О плохой погоде и нестираных носках”

 

      Ведущий. Вы перенеслись назад — во времена, когда все стирали руками и вывешивали белье сушиться во двор.

     Представьте, что у вас скопилось много грязного белья и вам необходимо заняться стиркой прямо сейчас. Однако, посмотрев на небо, вы видите большую черную тучу, предвещающую дождь. Какие мысли проносятся в вашей голове?

1. «О нет, это, вероятно, шутка! Это значит, я должен ждать до завтра? Что же мне делать?»

2. «Подождем немного и посмотрим, может, погода прояснится».

3. «Ну хорошо, в конце концов, мне не придется сегодня стирать».

4. «Я займусь этой чертовой стиркой независимо от того, будет дождь или нет».

 

 

 

 

 

 

Ключ

 

   Эта ситуация — прекрасный пример тех мелких стрессов, с которыми мы сталкиваемся в нашей повседневной жизни: ежедневная монотонная работа, плохая погода. Ваш ответ по поводу неудачного для стирки дня — это измеритель уровня стресса, который вы чувствуете в своей жизни.

 

     1. «О нет, это, вероятно, шутка! Это значит, что я должен ждать до завтра? Что же мне делать?»

 

Уровень стресса: 80. Вы позволяете всяким мелочам портить вам жизнь, и теперь стресс накопился до такой степени, что даже малейшее раздражение может испортить вам настроение на весь день. Самое время сделать перерыв и расслабиться, прежде чем это серьезно повлияет на ваше здоровье.

 

     2. «Подождем немного и посмотрим, может, погода прояснится».

 

Уровень стресса: 50. Вы не поддаетесь стрессу, вам удается сохранять позитивное видение, даже когда все идет не так, как было запланировано. Продолжайте работать над теми проблемами, которые вы можете решить по мере их возникновения, и все будет в порядке. Помните: не всякий стресс плох. Пусть стресс будет в вашей жизни побуждающим фактором.

 

     3. «Ну хорошо, в конце концов, мне не придется сегодня стирать».

 

Уровень стресса: 0. Вы не позволяете маленьким проблемам беспокоить вас и не видите смысла волноваться. Ваша философия очень проста: вы не можете остановить дождь тем, что будете беспокоиться о нем.

 

     4. «Я займусь этой чертовой стиркой независимо от того, будет дождь или нет».

 

Уровень стресса: 100. Вы чувствуете такой огромный стресс в своей жизни, что игнорируете реальность и пытаетесь достичь невозможного. И, когда вы терпите неудачи, все заканчивается тем, что проблем и стресса становится больше, чем прежде. Если бы вы только перестали торопиться, расслабились и обдумали все, то увидели бы, как много ваших усилий уходит в пустоту. Сбавьте обороты и легче относитесь к происходящему. Вы не умрете, если наденете ту же самую пару носков еще раз или купите новые.

 

 

Тест 1. Кто виноват в ситуации?

 

     Девушка по имени Ирина больше года встречалась со своим парнем Женей и недавно переехала в его квартиру. И вот в один прекрасный день Женя узнал, что Ирина изменила ему с его лучшим другом Павлом. Поздним вечером Женя устроил грандиозный скандал и велел Ирине немедленно убираться из его дома, не став слушать ее попытки оправдаться. Ирина позвонила Павлу, чтобы тот приехал на машине и забрал ее с вещами. Но Павел не захотел встречаться с Женей и отказал Ирине, сославшись на занятость. Ирина выбежала на улицу, даже не успев собрать вещи, и пошла куда глаза глядят. По дороге ее сбила случайная машина, которой управлял мужчина по имени Тимофей. У него не было при себе документов, и он предпочел скрыться с места происшествия.

     Бригада врачей прибыла только через полчаса. Пострадавшую отвезли в больницу, но дежурный врач по имени Роман не стал осматривать Ирину, сказав, что его смена закончилась, а у него срочные дела. Роман пообещал, что через несколько минут придет его сменщик, который произведет осмотр и окажет необходимую помощь.

     Роман ушел домой, а его сменщик, врач по имени Анатолий, не вышел на работу по причине того, что накануне отмечал рождение племянника и не рассчитал свою дозу алкоголя. В результате Ирина скончалась в приемном покое от внутреннего кровотечения.

 

В этой истории шесть действующих лиц: Ирина, Женя, Павел, Тимофей, Роман и Анатолий. Проанализируйте весь рассказ и решите, кто, по-вашему, главный виновник происшествия. Впишите его имя под первым номером. Далее впишите имена остальных по мере убывания их вины.

 

                                                     Ключ

 

Первые два качества вы не простите никогда. Третье и четвертое качества, вероятно, сможете простить, если ситуация будет тому благоприятствовать, хотя дастся вам этого нелегко. Пятое и шестое качества простить сможете и, возможно, даже попытаетесь каким-то образом повлиять на любимого человека, захотите помочь ему избавиться от них, хотя, в сущности, это будет абсолютно бесполезным.

     Ирина — измена. Главная героиня обозначает именно это качество. В принципе, все несчастья начались именно с измены. Если вы считаете, что виновата Ирина, то в жизни вы никогда не простите любимому человеку измену, что бы ни говорили, рассуждая. И даже если сумеете сохранить семью (или имеющиеся отношения), то все равно будете чувствовать себя глубоко несчастным человеком.

     Женя — жестокость. Для таких людей, как Женя, превыше всего личные интересы. И если ему кажется, что кто-то их нарушает, пусть даже самый близкий человек, он, не задумываясь, жестоко ему отомстит. Если вы считаете виновником трагедии Женю, то жестокость — самое отвратительное для вас качество в людях.

     Павел — предательство. Павел предал и лучшего друга Женю, и Ирину, с которой весело проводил время. Если бы он примчался к ней на помощь и объяснился с Женей, то Ирина не попала бы в такую жуткую ситуацию и осталась бы жива. Поэтому, если вы пришли к выводу, что главный виновник трагедии Павел, то вы больше всего боитесь предательства.

     Тимофей — трусость. Испугавшись проблем с законом, Тимофей поспешил скрыться с места аварии. Такие люди в подобной ситуации предпочитают уйти в сторону, сделав вид, будто они совершенно ни при чем. Обвинив в смерти Ирины Тимофея, вы констатировали, что больше всего ненавидите в людях трусость.

     Роман — равнодушие. Этот человек фактически не сделал ничего дурного, просто поступил по правилам. Но за его поступком скрывается обыкновенное пренебрежение к людям, ставшее одной из причин смерти героини истории. Приписав вину Роману, вы признались себе в том, что ненавидите больше всего равнодушных людей.

     Анатолий — алкоголизм. Это еще один порок общества. Из-за пагубной страсти Ирина осталась без квалифицированной медицинской помощи. Если во всем вы обвинили Анатолия, то вы никогда не примиритесь с этим пороком.

 

     

    

Афоризмы о толерантности

 

     Прощение врагов – прекрасный подвиг; но есть подвиг еще более прекрасный, более человеческий – это понимание врагов, потому что понимание – разом прощение, оправдание, примирение.

                                                                                      А. Герцен

 

     Нет возможности всем делать добро, но в отношении ко всем можно проявлять доброжелательность.

                                                                                      Ж. Гюйо

 

     Не прощай себе и тогда будешь в состоянии прощать других.

                                                                                      Талмуд

    

     Не то жалко, что человек родился и умер, что он лишился своих денег, дома, имущества: все это не принадлежит ему. Но жалко, если человек теряет свою истинную собственность – свое достоинство.

                                                                                      Эпиктет

 

     Грехи людей пересчитать ты так усердно рвешься?

     С своих начни, и до чужих едва ли доберешься.

                                                                                      Фр. Рюккет

 

     Терпимость – очень трудная добродетель, для некоторых труднее героизма... Наш первый порыв и даже последующий – это ненависть ко всякому, кто не так думает, как мы.

                                                                                       Ж. Леметр

 

     Совершеннейший из людей тот, кто любит всех ближних своих и делает им добро без разбора, хороши ли они или дурны.

                                                                                       Магомет

 

Побеждай ярость любовью, отвечай добром на зло, скупость побеждай щедростью.

                                                                                        Будда

 

    

    

 

    

 

rdquo; та mso-spacerun:yesnbsp;span style=mso-spacerun:yes

nbsp;span style=nbsp;nbsp;span style=